ОФОРМЛЕНИЕ ПРЕЗЕНТАЦИОННОГО РАЗДЕЛА Э-ПОРТФОЛИО (методические рекомендации)

Начиная работу над первым разделом своего э-портфолио, следует помнить о том, что здесь будет представлен портрет автора – владельца размещенных материалов. Это, своего рода, визитная карточка, которая может быть использована, как для дальнейшего карьерного роста, аттестации, так и отображать профессиональное и личностное развитие, совершенствование педагогического мастерства, результаты исследовательской деятельности.

Хорошая презентация получится в том случае, когда одновременно будут работать три ее элемента – содержание, оформление и стиль выступления (стиль изложения информации). Каждый из них требует особого внимания. 

Так, работа над содержанием – это поиск и систематизация материала, т. е необходимо четко представить, какую информацию о себе вы хотите представить, ведь она будет доступна многим, т. к. ваш э-портфолио станет частью информационного пространства не только вашей организации, но и региона. Поэтому важно: а) подобрать и продумать информацию о себе, б) сгруппировать ее тематически (профессиональный портрет, увлечения, круг интересов, окружение и т. д.); в) построить план изложения.

Следующим этапом будет оформление – построение структуры презентации (верстка материала, выбор фото-, аудио-, видеоматериалов) и выбор программы, помогающей работать над презентациями.

Завершающим этапом работы будет выбор стиля изложения отобранной информации. Важно продумать и понять чем вы хотите запомниться той аудитории, которой будет представлен ваш э-портфолио. Кроме этого стиль оформления этого раздела должен раскрывать не только ваш характер, но и соответствовать основному содержанию работы. Информация должна излагаться лаконично, определенным образом влиять на мысли тех, кто намерен знакомиться с содержанием э-портфолио, и в тоже время не следует забывать, что это не доклад и не информация в вышестоящие инстанции.

Желаю успехов!

КРИТЕРИИ ОЦЕНИВАНИЯ 

СОДЕРЖАНИЯ ЭЛЕКТРОННОГО ПОРТФОЛИО РУКОВОДИТЕЛЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ

Цель формирования э-портфолио – развитие информационно-аналитической компетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения.

На основе изучения опыта зарубежной практики, предлагается для оценивания содержания портфолио использовать самооценку, взаимооценку и оценивание экспертной комиссией, в состав которой входят специалисты, компетентные в вопросах развития информационно-аналитической компетентности, представители областного учебно-методического центра профессионально-технического образования, научный руководитель педагогического эксперимента. Оценивание содержания э-портфолио необходимо осуществлять по разделам, составляющим его структуру. Критерии оценивания соответствуют основным уровням развития информационно-аналитической компетентности руководителя и измеряются определенным баллом: базовый уровень – «1» балл, стандартный – «2» балла, профессиональный – «3» балла.

Профессиональный уровень: представленные в разделе материалы, отражают информационно-аналитические теоретические и технологические знания, умения и навыки руководителя – его способность выявлять проблемные стороны управления учебным заведением (структурным подразделением); определять задачи и пути их решения; анализировать и оценивать свой опыт работы и опыт коллег, с учетом этого корректировать свою информационно-аналитическую деятельность.

Содержание материалов, помещенных в разделе, отражает независимое критическое мышление, демонстрирует разнообразие используемых методов составления текстов, документов, принятых нестандартных управленческих решений. Иллюстрирует всестороннее понимание руководителем теоретических концепций рассматриваемого вопроса, понимание практических задач, связанных с их реализацией. Материалы раздела доказательно подтверждают, что руководитель способен к качественному преобразованию информации (аналитико-синтетическая обработка информации) и использует эту способность на практике; умеет делать всесторонние выводы, прогнозировать развитие изучаемых процессов на основе использования полученной с разных источников информации. Представленный материал отображает разные способы коммуникации и взаимодействия руководителя в коллективе.

Размещение материалов в разделе осуществляется с использованием передовых информационных технологий, подтверждает умение руководителя идентифицировать и применять в информационно-аналитической деятельности факты, статистические данные, примеры, связанные с рассматриваемой темой. Представленный в разделе материал подтверждает наличие умений руководителя использовать различные методы аналитико-синтетической обработки материалов и его способность применять их при изучении определенной темы с целью принятия управленческого решения.

Стандартный уровень: материалы, размещенные в разделе е-портфолио, иллюстрируют уровень владения системой информационно-аналитических теоретических и технологических знаний руководителя учебного заведения, его умение конструировать содержание своей информационно-аналитической деятельности, прогнозировать ее, выбирать наиболее рациональные способы и приемы работы с учетом конкретных профессиональных заданий.

Содержание материалов, помещенных в разделе, отражает понимание руководителем теоретических концепций рассматриваемого вопроса, практических задач, связанных с их реализацией. Файлы, размещенных документов в е-портфолио, демонстрируют умения находить необходимую информацию с использованием разных методов и подходов, источников, отбирать ее, применять методы анализа информации по изучаемой проблеме, наиболее приемлемые для себя; формулировать выводы, делать логические прогнозы развития процессов в контексте изучаемой темы на основе полученной информации.

Материал раздела иллюстрирует способность руководителя применять на практике полученную информацию с целью организации коммуникации для ее реализации и решения задач, предусматриваемых на пути достижения цели. Управленческие решения отображены в документах, которые подготовлены с использованием знаний и умений качественной обработки информации (интерпретация инструкций, использование планов, таблиц, графиков, диаграмм, цитат, тезисов, реферирования и др.). Материал демонстрирует процесс изучения темы, проблемной ситуации, пути ее решения, умение руководителя использовать информационные технологии, документально оформлять предложения, основанные на проведенном исследовании темы. Важным показателем является самоанализ и самооценка полученной новой информации, которая ляжет в основу принятия решения.

Базовый уровень: материалы, размещенные в разделе е-портфолио, указывают на удовлетворительные информационно-аналитические теоретические и технологические знания и умения, которые позволяют руководителю осуществлять поиск информации в тех источниках, которые ему наиболее известны; использовать по аналогии методы обработки информации. Показательными для данного уровня рассматриваются умения классифицировать и систематизировать информацию, формулировать выводы и готовить предложения для принятия управленческого решения, обоснованные фактами и статистическими данными. В целом материалы е-портфолио отображают понимание руководителем темы, над изучением которой он работает, и его представление методов и способов ее реализации в практической деятельности. Для оформления файлов используются информационные технологии, которые позволяют руководителю проявить умения составлять текстовые документы.

Лучшие электронные портфолио размещаются на сайте областного учебно-методического центра профессионально-технического образования.

КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ І РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ 

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

КЕРІВНИКІВ ПТНЗ

Рівень сформованості інформаційно-аналітичної компетентності як інтегративної якості професіоналізму керівників ПТНЗ може бути визначений за допомогою критеріїв і показників, розроблених нами з урахуванням основних теоретико-методологічних положень її розвитку:

когнітивний – володіння керівником інформаційно-аналітичними теоретичними і технологічними знаннями (теоретичні – знання основних понять: інформаційна потреба; інформаційно-аналітична діяльність (сутність, етапи); інформаційно-аналітична компетентність – сутність, структура; інформаційно-бібліографічні ресурси, інформаційний пошук, аналіз і синтез інформації, інформаційно-пошукові системи; технологічні – знання технологій виявлення набору основних понять і термінів, що характеризують інформаційну потребу; способів виявлення і формулювання цілей і завдань інформаційно-аналітичної діялності та її етапів; спеціальних засобів забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності – допоміжний апарат друкованих видань, інформаційно-бібліографічні видання, довідково-інформаційні видання, електронні бази і банки даних; видів інформаційно-бібліографічних ресурсів – бібліографічні покажчики, реферативні журнали, довідкові видання, каталоги і картотеки; інформаційно-пошукових систем і можливостей їх використання для задоволення інформаційних потреб; технології розробки і виконання плану особистої інформаційно-аналітичної діяльності, технологій корегування процесу здійснення ІАД в цілому та поетапно;

функціональний – сформованість і розвиток у керівника інформаційно-аналітичних умінь і навичок: аналіз і оцінювання інформації; здійснення самостійного комплексного розв’язання завдань професійної (управлінської) діяльності відповідно до етапів інформаційно-аналітичної діяльності; якісне перетворення змісту інформації, прийняття рішення та їх реалізація у відповідній формі; здійснення інформаційного пошуку – документального і фактографічного в ручному і автоматизованому режимі; використання допоміжного апарату друкованих видань; знання технології бібліографічного пошуку джерел інформації – особливості використання інформаційно-бібліографічних ресурсів – покажчиків, словників, картотек, каталогів тощо; бібліографічний пошук джерела інформації за допомогою інформаційно-пошукових систем і мереж; знання способів класифікації і систематизації інформації; синтезуючі уміння та навички: мисленнєве об’єднання окремих частин, сторін, аспектів, елементів, ознак і властивостей об’єктів в єдине, якісно нове ціле; комунікаційні вміння та навички: організація спільної інформаційно-аналітичної діяльності, домагання її високого результату, включаючи людей у вирішення загальногрупового завдання; застосування інформаційно-аналітичних знань на практиці; володіння основними методами, засобами і способами створення власного інформаційного банку в традиційному і електронному виді; використання і обмін інформацією; застосування інформаційно-комунікаційних технологій для розв’язання завдань, що виникають у процесі професійній діяльності; користування сучасними видами зв’язку – електронна пошта, skype тощо;

рефлексивний – рефлексія особистісного зростання; власного інформаційного розмаїття; здатність до самоаналізу і самооцінки рівня розвитку інформаційно-аналітичної компетентності, результатів інформаційно-аналітичної діяльності.

Визначення критеріїв та показників дає змогу виділити три основних рівні розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників ПТНЗ (професійний, стандартний, базовий) та здійснити змістовне наповнення цих рівнів:

професійний рівень – ІАК характеризується накопиченим досвідом інформаційно-аналітичної діяльності; керівник уміє виявляти проблемні сторони процесу здійснення цього виду діяльності і шляхи їх розв’язання, аналізувати і оцінювати свій досвід і досвід колег, з урахуванням цього корегувати свою інформаційно-аналітичної діяльності;

стандартний – володіє системою теоретичних і технологічних інформаційно-аналітичних знань; намагається конструювати зміст своєї інформаційно-аналітичної діяльності, прогнозувати її, вибирати найбільш раціональні способи і прийоми роботи з урахуванням конкретних професійних завдань;

базовий – характеризується сформованістю у керівника окремих інформаційно-аналітичних знань і умінь; він копіює алгоритми здійснення інформаційно-аналітичної діяльності без урахування власних можливостей, здібностей і особливостей конкретної професійної ситуації.

Критерії, показники та рівні оцінювання динаміки розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників ПТНЗ слугують тим інструментом, який дозволяє здійснити коректне кількісне і якісне вимірювання педагогічного процесу та визначити міру досягнення передбачуваної мети – одержати результат: позитивну динаміку розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників ПТНЗ.

УМІННЯ, ЯКИМИ МАЮТЬ ВОЛОДІТИ КЕРІВНИКИ ПТНЗ ДЛЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ:

управлінські уміння – коректне формулювання своїх інформаційних запитів; визначення потреби певного інформаційного ресурсу в межах оперативного і стратегічного управління ПТНЗ; сприйняття і активний пошук усіх різновидів і типів інформації; уміння, що запезпечують планування, організацію і регулювання інформаційно-аналітичної дільності; створення і забезпечення розвитку інформаційної системи ПТНЗ;

уміння інформаційного пошуку – опанування загальною системою способів орієнтації в динамічних потоках інформації; знаходження інформації з різних джерел;

уміння обробки інформації – забезпечення процесу обробки інформації, аналізу і синтезу отриманої інформації, її якісне перетворення і прогнозування для подальшого використання; переробка великих масивів інформації з використанням інформаційних (комп’ютерних) технологій та інтелектуальних нормалізованих методик; інтерпретація, систематизація інформації; алгоритмічна аналітико-синтетична переробка інформації;

уміння фіксації інформації – представлення інформації в формальному вигляді; створення інформаційних об’єктів різних типів; встановлення зв’язків між інформаційними об’єктами; алгоритмічне перетворення знайденої інформації, постійне поповнення інформації та добудови своєї особистісної системи знань;

уміння практичної реалізації інформації – створення нової інформації, зберігання і накопичення її за допомогою баз даних; безпосереднє використання інформації для розв'язання поточних професійних завдань, прийняття рішень; проектування і конструювання об’єктів і дій, різних за будовою, в тому числі логічних і формалізованих; використання інформації у відповідності з виробничими і пізнавальними завданнями;

рефлексивні уміння – оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності, її корегування з урахуванням власних можливостей і здібностей; адаптація ефективних її елементів до умов, що змінилися; самостійний вибір критеріїв оцінювання інформації; інтерпретація різних підходів, створення «жорстких особистісних фільтрів» та «чітких способів відбору цінної інформації»; об’єктивне оцінювання позитивних і негативних аспектів кожного компоненту системи інформаційних ресурсів; алгоритмізація вилучення, критичне оцінювання і використання отриманої інформації у контексті певної управлінської проблеми.

Інформаційно-аналітичні уміння відносяться до загальнонавчальних умінь, які є основою пізнавальної діяльності особистості. Актуальність їх формування і постійного розвитку не викликає сумніву, оскільки вони виступають чинником академічної мобільності, що збільшує пізнавальні ресурси керівника (дозволяють визначати і розв'язувати пізнавальні проблеми в усіх видах діяльності, зокрема управлінської); вдосконалення професіоналізму (особистісне і професійне зростання); підвищення мобільності і конкурентноздатності на ринку праці, створення позитивного іміджу навчального закладу на ринку освітніх послуг.

Слід зазначити, що уміння в галузі пошуку і семантичної обробки інформації є обов’язковими складовими інформаційно-аналітичної компетентності, яка забезпечує ефективну професійну діяльність будь-яких фахівців, в тому числі й керівників («той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось» – особи, які працюють на керівних посадах, визначених Типовими штатними нормативами ПТНЗ).

Цілеспрямованість - найважливіша особливість інформаційного процесу

Інформаційні потреби значною мірою залежать від цілей керівника, рішень, які він приймає, показників оцінювання його роботи, підпорядкованої йому структури (напряму діяльності, що він очолює), змісту управління, а також результатів роботи його підлеглих. Тобто пошук інофрмації неможливий без самостійного цілепокладання. Включення особистості в процес пошуку й обробки інформації, самооцінювання знайденого матеріалу, проектування подальших дій є обов’язковою умовою. Безумовно, доцільність і ефективність треба розглядати як два основних аспекти діяльності керівника. Доцільність – це невід’ємна складова процесу управління, вміння виконувати необхідну роботу, тобто економічно використовувати доступні ресурси, в т. ч. інформаційні. За таких умов можна говорити про ефективність.

Реалізація мети цього процесу можлива за умов певних дій (операцій). Сукупність операцій, які застосовує фахівець, що виконує певні інформаційні функції, залежить від його ролі у русі інформації, цілей, які вона ставить перед собою у процесі передачі, збереження, переробки, отримуючи і використовуючи інформацію.

Соціальна інформація стосується насамперед відносин людей, їх взаємодії, забезпечуючи процес спілкування, тобто виконує комунікативну функцію. Однак, провідна роль інформації пов’язана з управлінням. Безперечно, без інформації управління колективом або суспільством стає неможливим. Як відомо, соціальне управління – це насамперед свідома і цілеспрямована людська діяльність. Вона пов’язана з: виробленням рішення; організацією, спрямованою на втілення цього рішення в життя; регулюванням дій відповідно до визначеної мети; систематичним отриманням, переробкою та використанням різних видів соціальної інформації. Управління використовує переробку інформації в сигнали, які коригують діяльність системи.

Необхідною ознакою управління вважається сталість мети інформаційного процесу, що передбачає збереження підпорядкованої системи і водночас її зміну відповідно до мети управління. Досвід свідчить, що керівник досить часто в роботі з інформацією орієнтує свою діяльність на пошук необхідних фактів. Однак їх знаходження не є самоціллю, скоріше – це лише засіб для досягнення певної мети. Треба чітко уявляти, де і для чого ці факти будуть використані. Отже, насамперед необхідно знайти відправну точку, тобто визначити, для чого потрібні ці факти, дані чи відомості, на пошук яких витрачається час і фізична енергія. Без цього розраховувати на пошук необхідної інформації не можна. В теорії менеджменту цілі знаходження такої інформації узагальнені і, на нашу думку, можуть стати в нагоді керівникам ПТНЗ. Так, пошук інформації здійснюється здебільшого для:

1.       Обґрунтування своїх доводів і переконання підлеглих прийняти вашу пропозицію або точку зору в ході презентації чи ділової зустрічі, яка запланована на найближчий час;

2.       З метою внесення цих відомостей у звіт (довідку), який ви готуєте на запит керівних органів або на заплановану педраду (нараду при директорові, оперативну нараду, інструктивно-методичну нараду тощо) для переконливості;

3.       Для полегшення прийняття рішення.

Найбільш поширеним є перший варіант. Будь-яку важливу справу, пропозицію керівник намагається підкріпити доводами. Якщо ж ця пропозиція набуває вигляду презентації, то таких відомостей потрібно багато.

Отже, пошук будь-якої інформації треба розпочинати з визначення мети пропозиції (незалежно від того, матиме вона письмове оформлення чи буде представлена як презентація на діловій зустрічі). Такий підхід сприятиме зосередженню на головному, допоможе зрозуміти, чого саме допоможуть досягти одержані факти (відомості, дані). Це дасть змогу економно витратити час і фізичні сили.

Наприклад, керівник вважає, що необхідно ліцензувати підготовку кваліфікованих робітників з певної професії (нової для ПТНЗ). Цю думку треба переконливо донести до педагогічного колективу. Тому мета може бути сформульована таким чином: переконати педагогічний колектив розпочати підготовку до процедури ліцензування зазначеної професії. Очевидно, необхідність досягнення цієї мети буде більш переконливою, якщо її деталізувати. Відповідно, вона може набути такого формулювання: переконати педагогічний колектив, що ліцензування підготовки кваліфікованих робітників з нової професії дасть змогу розширити контингент учнів, надасть можливості збільшити педагогічне навантаження. Далі, необхідно побудувати ієрархію цілей, водночас виокремлюючи виконання, умови й критерії оцінювання, орієнтуючись на нормативні документи та інші інформаційні джерела. Це може виглядати таким чином:

1. Підготувати огляд інформаційних джерел з окремої проблеми (зібрати статистичний та фактичний матеріал, що підтверджує потребу регіону в певній професії; проаналізувати ресурси ПТНЗ у контексті забезпечення якісної підготовки кваліфікованих робітників; обгрунтувати необхідні витрати на підготовку зацією спеціальністю).

2. Пошук документальних джерел інформації із зазначеної проблеми, інформаційно-довідкових ресурсів, у т. ч. віртуальних (це потребує умінь знаходити необхідні дані в різних джерелах інформації, а також уявлення про організації, що надають необхідну інформацію, глобальну Інтернет-мережу).

3. Пошук інформації за допомогою каталогів і пошукових систем (знати підходи до пошуку інформації і раціонально ними користуватися; володіти методами інформаційного пошуку; знати інформаційно-пошукові машини і вміти ними користуватися).

Практичні поради. Мета - це і є маяк, дороговказ, куди йти і на що звертати увагу на шляху до її досягнення. Одним реченням необхідно сформулювати ціль, яку краще записати, і кілька годин (поки здійснюється пошук необхідної інформації) мати її перед очами.

Раціональний підхід

Визначення основної мети допомагає сконцентруватися на дійсно необхідних фактах. Такий підхід уможливлює досягнення цієї основної мети. На практиці буває так, що для переконливості керівник шукає факти для обґрунтування дюжини пунктів, але йому не вистачає часу, щоб знайти необхідні дані, відомості. Тоді постає проблема – на що витратити час. Повертаючись до прикладу, зазначимо, що треба зосередитися на фактах, які доводять, що ліцензування підготовки кваліфікованих робітників за новою професією (ліцензування нової освітньої послуги): підвищить імідж ПТНЗ на ринку освітніх послуг у регіоні; принесе прибутки.

Факти – це лише засіб для досягнення мети, а не самоціль у пошуку інформації

У вас завжди ліміт часу, а тому, шукаючи необхідні вам факти, пам’ятайте про основну ціль. Заглибившись у пошук конкретних фактів і відомостей, які не завжди торкаються вашої конкретної проблематики, дуже легко свою роботу звести до нульового результату, особливо якщо ви подорожуєте по Інтернеті. Тому доречно встановити собі певний ліміт часу і здійснювати його хронометраж. Якщо ж ті факти, що ви шукаєте, не підтверджують безпосередньо вашу основну мету, не можуть бути використані як доказ ваших аргументів, наприклад упродовж десяти – двадцяти хвилин, то пошуки варто припинити.

Керівнику на замітку