РАЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ: АНОТАЦІЯ

Найбільш повну характеристику літературного джерела надає анотування. Анотація (лат. annotation – зауваження, примітка) – коротка узагальнювальна характеристика книги (чи її частини), статті, рукопису. Її часто розміщують після бібліографічного опису на звороті титульних аркушів книг. Анотацію можна побачити в інформаційних виданнях, бібліографічних покажчиках, на картках бібліотечних каталогів.

Анотація дозволить вам:

- з’ясувати кому адресована книга, стаття, документ або частина документу (група документів) з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей;

- з якою метою вона може бути використана;

- оцінити працю з погляду її науковості, логічної послідовності, актуальності питань або проблем.

Анотування, як процес складання інформації, слід використовувати в процесі роботи з літературними джерелами з окресленої проблеми (тієї, що ви вивчаєте), що допоможе вам у первинній обробці інформації.

Анотування статей вимагають наукові видання, а тому слід пам’ятати, що написання анотацій є відповідальним завданням і потребує глибоких знань з відповідної галузі.

РОБОТА НАД ЛІТЕРАТУРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

Не зважаючи на те, що робота над літературними джерелами інформації властива здебільшого для різних наукових досліджень, у практиці управління ПТНЗ їй відводиться значна роль – інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень. Адже саме «науковість – якість знань, освіченості, широти світогляду» є одним із домінуючих показників авторитету керівника, який в ранжуванні його найважливіших якостей висунутий на перше місце [1, с. 230]. На другому місці діловий авторитет (ділові якості) керівника – компетентність, навички, досвід, або експертна влада. Її також ототожнюють з інформаційною владою, оскільки «носій експертної влади характеризується й найбільшою інформованістю в виробничих питаннях, але експертна влада передбачає вищість не тільки в знаннях та інформації, але й в навичках і уміннях їх використовувати. А інформаційна влада здатна слугувати не тільки розповсюдженню об’єктивних відомостей, але й маніпулювати, тобто управляти свідомістю і поведінкою персоналу всупереч інтересам людей, тобто може бути і засобом обману» [1, с. 230–231]. Крім цього сучасний керівник не може бути успішним, якщо не вміє одержувати обґрунтовану та об’єктивну інформацію про поведінку суб’єктів економічного середовища (на рівні регіону), причинах і чинниках впливу на неї. Зазвичай, така інформація або відсутня взагалі, або її недостатньо для прогнозування і корегування поведінки. Її «не знайдеш на поверхні», а тому необхідне спеціальне дослідження. Очевидним є те, що будь-яка проблема, пов’язана з життям людей і суспільства, характеризується багатьма чинниками – психологічними, економічними, соціологічними, педагогічними, юридичними, організаційно-трудовими та техніко-технологічними. Вочевидь, що спираючись лише на власний досвід та інтуїцію, вирішити їх не вдається реальним. У зв’язку з цим І. Андреєва наголошує: «Науковий підхід до дослідження дійсності, на відміну від буденного, дозволяє виявити і використати глибинні, істотні системоутворюючи чинники, наблизитися до істинного знання. Він розуміє дослідження властивостей та особливостей об’єкта вивчення, встановлення його сутнісних ознак, властивостей, якостей, закономірностей розвитку, зв’язків і чинників, що визначають поведінку» [2, с. 362]. А це, відповідно, вимагає роботи з літературними джерелами.

Практичні поради

Починаючи роботу з літературними джерелами інформації слід звернути увагу на таке:

- літературні джерела можуть бути застарілі і не відповідати сучасним досягненням науки, а тому потрібно пам’ятати, що найбільш інтенсивно використовуються наукові журнали одно-чотирирічної давності. Оперативний масив довідково-інформаційних фондів бібліотек не перевищує 7–8 років;

- необхідно користуватися новітніми, фундаментальними і геніальними роботами.

Визначивши проблему дослідження та сформулювавши її, слід здійснити обробку семантичної інформації – визначити смисл (зміст, суть, сутність) понять, що містяться в сформульованій проблемі. Це дозволить:

- виявити смислові зв’язки між словами вихідного тексту;

- скласти тезаурус (тип словника, що подає лексичний склад мови в максимально повному обсязі), який дозволить «розмовляти однією мовою» в колективі під час розгляду проблеми;

- визначитися зі структурою дослідження;

- конкретизувати напрями наукового пошуку;

- зорієнтуватися в виборі необхідних літературних джерел інформації.

Щоб робота з літературними джерелами була ефективною, керівнику необхідно зосередитися на вирішенні низки найважливіших завдань, тобто діяти за певним алгоритмом:

- зібрати літературні джерела, які б передбачали фіксацію всього інформаційного масиву (наприклад, методична тема, над якою працює ваш навчальний заклад, сформульована таким чином: «Педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників для будівельної галузі». Тоді в списку літератури мають бути наукові джерела з проблеми створення педагогічних умов для підготовки кваліфікованих робітників у системі ПТО; ті, що розкривають сутність якості професійної підготовки кадрів, та наукові джерела, в яких висвітлені шляхи підготовки кваліфікованих робітників для будівельної сфери; в нагоді також стане література, в якій узагальнено педагогічний досвід роботи вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів з підготовки кваліфікованих робітників, та обґрунтовані педагогічні технології з окресленої проблеми);

- відібрати з зібраного масиву літератури ті джерела, які ви будете використовувати в дослідженні зазначеної проблеми, користуючись критеріями: час існування джерела; його фундаментальність; авторитет у науці, який виражається індексом цитування, думкою експертів тощо;

- класифікувати літературні джерела (визначити їх тип) за змістовим значенням: ті, що відображають певні аспекти об’єкта і предмета дослідження (І група – присвячена теоретичним аспектам об’єкта і предмета, ІІ – розглядає ті або інші аспекти об’єкта, тобто відображає різне його наочне бачення) та наочні джерела, які можуть бути теоретичними (обґрунтовують закономірності) і емпіричними (містять факти);

- здійснити опис літературних джерел, побудувати літературний огляд, який дозволить визначити пізнавальну суть літературного джерела (це можливо зробити, відповівши на запитання: які проблеми предмету дослідження висвітлюються в цьому джерелі? Наскільки повно висвітлена в ньому проблема? Які проблеми залишилися поза увагою автора?);

- зробити реферування літературних джерел, підготовити на них посилання.

Література

1.                 Столяренко Л. Д. Психология управления: Учебное пособие / Л. Д. Столяренко. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д : Феникс, 2005. – 512 с.

2.                Экономическая психология / Под ред. И. В. Андреевой. – СПб : Питер, 2000. – 512 с. – (Серия “Теория и практика менеджмента”)

Увага! На допомогу керівнику вийшла з друку книга:

Автор: Петренко Л.М.

Назва: Інформаційно-аналітична компетентність керівника професійно-технічної освіти: Алгоритми ефективної діяльності

Рік видання: 2013

Сторінок: 252

Перший в Україні навчально-методичний посібник «Інформаційно-аналітична компетентність керівника професійно-технічної освіти: Алгоритми ефективної діяльності», підготовлений для керівного персоналу системи ПТО, відзначається глибоким змістом, що відображає особливості інформаційно-аналітичної діяльності керівника ПТНЗ, в процесі якої відбувається розвиток його інформаційно-аналітичної компетентності. Його оригінальність проявляється в логіці змісту, побудованому автором у вигляді  алгоритмізованих дій інформаційно-аналітичної діяльності керівника ПТНЗ, що відображено в структурі тексту. Автор позиціонує зміст і структуру інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ через зміст його управлінської діяльності, дослідницьку функцію управління, насичення прикладами з практичного досвіду керівного персоналу, в чому проявляється інноваційність навчально-методичного посібника.

У начально-методичному посібнику розкрито теоретичні засади розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу, особливості його інформаційно-аналітичної діяльності в процесі підготовки і прийняття рішення, обґрунтовано і представлено структуру інформаційно-аналітичної компетентності. Запропоновано механізми її розвитку та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови їх упровадження в систему діяльності обласних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти.

Методичні засади розвитку інформаційно-аналітичної компетентності представлені палітрою методів і способів пошуку, відбору, збереження, кількісної та якісної обробки інформації (аналізу і синтезу), які доцільно використовувати в управлінській діяльності.

Для керівників та викладачів системи професійної освіти, для самостійного розвитку інформаційно-аналітичної компетентності.

З питання придбання книги звертатися на електронну адресу, вказану в верхній частині блогу.

МЕТОДИ РОБОТИ З ДЖЕРЕЛАМИ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Керівнику ПТНЗ доводиться працювати з діловою документацією (джерелами документації) та з різними літературними джерелами для забезпечення інформаційних потреб у системі управління. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що поряд з поняттям «методи роботи з інформацією», вживаються поняття «види аналітико-синтетичної переробки інформації», «методи роботи над літературними джерелами». Однак при цьому йдеться про бібліографічний опис, індексування, анотування, цитування, складання тез, реферування тощо. Існують кілька авторських підходів до класифікації методів роботи з інформацією. З огляду на наше завдання – розвиток ІАК керівників ПТНЗ, ми вважали за необхідне ознайомити з більш поширеними методами і тими, що відповідають інформаційним запитам цієї категорії працівників системи ПТО.

Насамперед розглянемо методи роботи з джерелами документації. Науковці поділяють їх на письмову документацію, візуальну або аудіовізуальну. До письмової, в т. ч. друкованої документації, відносять офіційні та приватні документи різних видів і форм. Приватними документами вважаються: щоденники, біографії державних діячів, документи не засвідчені нотаріусом (копії дипломів, свідоцтв, паспорту тощо), архіви приватних підприємств. В ПТНЗ до приватних документів ми б віднесли індивідуальні плани самоосвіти педагогів, їх записи щодо спостереження за успішністю учнів, сценарії виховних заходів, методичні розробки уроків тощо, тобто всі ті записи, які веде педагог додатково до нормативних вимог. Ці записи можуть використовуватися як у рукописному вигляді, бути надрукованими, так і представленими цифровими документами. Поряд з приватними документами існує офіційна документація, перелік якої відображає номенклатура справ ПТНЗ.

До групи офіційних документів відносять:

- публічні архіви – центральні або місцеві архіви є джерелом інформації, але робота з ними визначається певними інструкціями, яких треба дотримуватися;

- парламентські та адміністративні публікації – офіційні видання, які публікують нормативні, парламентські документи (дають змогу вивчити позицію різних партій щодо конкретної проблеми; ознайомитися з міністерськими бюлетенями, звітами, щорічними виданнями, які анотуються в спеціальних інформативних виданнях);

- статистика – цифрові документи, в яких наводяться дані про чисельність населення, народжуваність, смертність; дані про виробництво, розвиток економіки, ринку праці тощо (порівняння сукупності даних, певних чинників, що мають місце в регіоні, уможливлює ліцензування нових професій, різних освітніх послуг для населення, визначення перспективних напрямів розвитку ПТНЗ. Слід зазначити, що статистичні данні необхідні для розуміння поточної ситуації та прогнозів на майбутнє, не завжди використовуються керівниками повною мірою, особливо офіційна статистика, доступ до якої нині забезпечується Інтернетом);

- преса – відображає різні тенденції і погляди епохи та джерело інформації, водночас користуючись цією інформацією слід враховувати її незалежність, фінансовий стан, географічні зони впливу, тон публікацій, звернути увагу як на джерело документації (краще користуватися виданнями, які належать державним органам влади, мають великий тираж, розміщують не велику кількість реклами: необхідно обов’язково звертати увагу на зміст публікацій, їх орієнтацію – літературні, політичні, економічні, педагогічні, соціальні, медичні тощо);

- біографічні довідники – дозволяють з’ясувати подробиці діяльності різних людей в різних сферах, містять цінні відомості про соціальну мобільність, зокрема осіб, що просуваються по службовим сходинкам;

- літературні твори – мають цінність з різних точок зору: надає інформацію про інтереси молоді, орієнтацію на культурні цінності, відображає проблеми конкретної історичної епохи і сучасності, певної групи людей тощо;

- приватні документи, приватні архіви – документація різних організацій: політичних, профсоюзних, громадських; підприємств (колективні договори підприємств, угоди, акти, протоколи тощо);

- особисті документи (керівників організацій, політичних, профсоюзних лідерів та ін.) – листування, записи розмов, співбесід, дискусій, що утворюють архіви (надають можливість одержати підтвердження певним фактам, подіям, дослідити їх з різних точок зору, виявити їх значущість);

- рисунки, магнітофонні записи, фотографії, фільми – відображають офіційні події, технологію підготовки різних навчально-виховних заходів; можуть використовуватися в підтвердження певних пропозицій, ідей, або навпаки – для їх спростування, а також для організації дискусій, в презентації матеріалів; слід звернути увагу на відеозаписи в Videos–YouTube (www.youtube.com/videos), де можна знайти матеріали відеоконференцій (наприклад, ITEA–2011), записи лекцій провідних учених світу, виступи державних діячів тощо.

До відома читачів блогу

Війшли з друку монографії:

1.  Децентралізація управління професійно-технічною освітою: монографія / авт. кол. В.І. Свистун, Д.Д. Айстраханов, Г.В. Єльнікова та інші – К.: Педагогічна думка, 2012. – 356 с.

У монографії досліджується широкий спектр методологічних, теоретичних і практичних проблем децентралізації управління професійно-технічною освітою (ПТО). Здійснено аналіз об’єктивних закономірностей децентралізації управління ПТО, пріоритетних чинників розвитку управління ПТО в умовах його децентралізації управління ПТО, обґрунтовано концептуальні засади, методологічні основи децентралізації ПТО в умовах сучасного ринку праці, з’ясовано визначальні чинники розвитку управління освітою, здійснено порівняльну характеристику жорсткого вертикального і мякого горизонтального управління ПТО, запропоновано концептуальні підходи до розподілу повноважень органів освіти і науки на загальнодержавному та регіональному рівнях, висвітлено концептуальні підходи до управління професійно-технічними навчальними закладами (ПТНЗ) в умовах децентралізації управління ПТО, теоретичні і методичні засади децентралізації управління ПТНЗ і педагогічні засади управління ПТНЗ у регіоні, представлено економічні аспекти розвитку системи ПТО в умовах сучасного ринку праці.

2.                Взаємодія суб’єктів управління професійно-технічною освітою: теорія і практика: Монографія. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 303 с.

 У монографії досліджується широкий спектр методологічних, теоретичних і практичних проблем взаємодії суб’єктів управління професійно-технічною освітою (ПТО). Аналізуються сучасні підходи науковців до розуміння взаємодії як міждисциплінарної категорії, обґрунтовуються механізми взаємодії суб’єктів управління професійно-технічною освітою, культурологічні засади управлінської діяльності керівника професійно-технічного навчального закладу як суб’єкта управління ПТО, науково-методичні аспекти підготовки до взаємодії суб’єктів управління ПТНЗ, основні аспекти розвитку соціального партнерства як форми взаємодії суб’єктів управління ПТО і роботодавців.

Також до Вашої уваги і використання в практиці управляння ПТНЗ пропонуємо

Електронний ресурс

з проблем управління професійно-технічною освітою

(наукові праці учених Інституту професійно-технічної освіти 

НАПН України)

1.       Збірник наукових праць «Професійна освіта: проблеми і перспективи» http://vspto.in.ua/

2.       На допомогу керівнику професійно-технічного навального закладу : Електронна серія збірників наукових праць http://ipto.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=88&Itemid=11

3.       Петренко Л. М., Козак А. Р., Коваленко С. П. Професійна освіта і навчання в Україні: сучасні технології управління (методичний посібник) http://ipto.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=88&Itemid=11

4.       Журнал «Теорія і методика професійної освіти» (електронне наукове видання) http://www.tmpe.gb7.ru/

5.       Децентралізація управління професійно-технічною освітою:  монографія / авт. кол. В.І. Свистун, Д.Д. Айстраханов, Г.В.Єльнікова та інші – К.: Педагогічна думка, 2012. – 356 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ipto.kiev.ua/files/zvit_institutu/2012/svistun/monografiya_svistun.pdf

6.       Взаємодія суб’єктів управління професійно-технічною освітою: теорія і практика: монографія http://www.ipto.kiev.ua/files/zvit_institutu/2012/svistun/monografiya_svistun_1.pdf

7.       Керівник професійно-технічної освіти: блог http://petrenko-work.blogspot.com/