Семінар в м. Харків

Інформаційно-аналітична діяльність керівника: алгоритми успішної діяльності

Підвищенню ефективності інформаційно-аналітичної діяльності керівника ПТНЗ було присвячено семінар на тему «Інформаційно-аналітична діяльність керівника: алгоритми успішної діяльності», який відбувся 20 листопада 2012 р. на базі Харківського професійного ліцею швейного і хутрового виробництва, організований НМЦ ПТО у Харківській області.

У семінарі взяли участь заступники директорів і методисти професійно-технічних навчальних закладів. Перед учасниками семінару виступила Петренко Лариса Михайлівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, докторант ІПТО НАПН України, яка висвітила такі питання:

- інформаційно-аналітична діяльність як атрибут професіоналізму керівника ПТНЗ;

- інформаційно-аналітична компетентність керівника – основа прийняття ефективного управлінського рішення;

- змістове оброблення інформації: аналіз і синтез;

- методичні засади розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівника.

Лекція супроводжувалася презентаційним матеріалом, демонстрацією фільму «Таємниці свідомості», була насичена прикладами з практики управління навчальним закладом.

На завершення семінару нею було проведено майстер-клас на тему:

«Сучасні технології розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ у системі методичної діяльності НМЦ ПТО: електронне портфоліо».

Аналіз листів очікування, які заповнювали учасники семінару на його початку, свідчить про задоволення їх пізнавального інтересу. Порушена проблема викликала зацікавленість у присутніх на семінарі осіб, бажання опанувати науковими основами роботи з інформацією (пошук, змістовне перетворення, збереження) в процесі підготовки і прийняття управлінського рішення.

Запрошуємо всіх керівників професійно-технічних навчальних закладів (директорів, їх заступників, старших майстрів, методистів, керівників методичних об"єднань/циклових комісій) до співпраці з розвитку інформаційно-аналітичної компетентності як основи управлінської діяльності

Стратегія управління сучасним ПТНЗ потребує від керівників знань, умінь, навичків і здатності виходити за межі нормативної діяльності, виробляти неординарні рішення, організовувати інноваційні, творчі процеси в умовах певної невизначеності, високої конкуренції на ринку освітніх послуг і ринку праці. У зв’язку з цим виникає необхідність постійного суб’єктивного розвитку та опанування різними компетентностями, зокрема інформаційно-аналітичною, яка науковцями слушно визнана невід’ємною складовою управлінської діяльності. На жаль, формування й розвиток інформаційно-аналітичної компетентності не має цілеспрямованого і обґрунтованого характеру ні в системі підготовки фахівців з управління навчальними закладами, ні в системі підвищення їхньої кваліфікації. Прояв цієї компетентності залежить від ситуативних чинників, а тому не співвідноситься з професіоналізмом управлінця (менеджера) системи професійно-технічної освіти. Нерідко її низький рівень (недостатність знань інформаційно-пошукових систем та як наслідок можливостей їх використання для задоволення інформаційних потреб, про способи класифікації і систематизації інформації, алгоритмів складання різних форм фіксації інформації та її аналізу, технологій створення особистих інформаційних банків і баз даних, їх використання у професійній діяльності й професійному спілкуванні тощо) стає причиною невдач в управлінській діяльності.

Історично зумовлено, що саме інформаційно-аналітична діяльність у системі управління забезпечує розроблення і реалізацію стратегічних рішень. Тому за цих умов недооцінювання ролі інформаційно-аналітичної компетентності керівників ПТНЗ позначається на обґрунтованості й ефективності управлінських рішень, що гальмує подальший розвиток навчального закладу.

Інформаційна аналітика як спосіб оцінювання і розкриття суті ситуації та прогнозування її подальшого розвитку є загальновизнаною. Однак сучасні інформаційні процеси розвиваються дедалі стрімкіше, а здатність керівника  ПТНЗ сприймати, аналізувати різноманітні дані, що надходять з різних джерел інформації, і ставити відповідні поточні завдання й знаходити нові способи ефективного реагування на них недостатньо розвинута. Адже специфічний характер відомчого аналізу має певні особливості – він не обмежується лише аналізом навчально-виховного й навчально-виробничого процесів, а й виходить за його межі. Сучасному керівникові ПТНЗ доводиться аналізувати: ринок освітніх послуг, ринок праці, ринок продажу товару (кваліфікованих робітників); чинники, що впливають на розвиток регіону (демографічна ситуація, географічні особливості, промисловість, традиції тощо). Це свідчить про максимальну соціально-педагогічну значущість результатів інформаційно-аналітичної діяльності, яка актуалізує необхідність постійного розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ. 

Для розвитку інформаційно-аналітичної компетентності (далі - ІАК) керівників ПТНЗ пропонуємо таку технологію, як електронний портфоліо - е-портфоліо. Його структура складається з розділів:

І. Портрет, в якому розкривається особистість учасника експерименту (в довільній формі: короткі дані про себе, професійні та наукові інтереси, улюблені заняття);

ІІ. Діагностичні матеріали (анкети, листи опитування, карти самооцінювання, які направляються організатором експерименту), що пропонуються керівником експерименту.

ІІІ. Критерії і параметри оцінювання рівнів розвитку ІАК керівників ПТНЗ (пропонуються керівником експерименту).

IV. Колектор (файл-накопичувач методичних рекомендацій, письмових консультацій, рекомендованої літератури, відеоматеріалів, зразків тощо, які надсилаються організатором експерименту).

V. Робочі матеріали – виконані завдання (допускається поетапне, поелементне виконання).

VІ. Досягнення (відображають завершену роботу, за підсумками якої визначається рівень розвитку ІАК. Ці роботи за бажанням учасників експерименту можуть бути опубліковані в наукових виданнях ІПТО НАПН України, розміщені у виставці е-портфоліо на сайті ІПТО НАПН України, на сайті ОНМЦ ПТО).

Чому е-портфоліо? 

Вивчення і багатоманітне використання засобів ІКТ сприяє розвитку людини, що проявляється в удосконаленні умінь діяти не тільки за зразком, але й самостійно. При цьому непримусово, а в процесі реалізації професійних компетенцій, відбувається пошук необхідної інформації й природним шляхом набуваються навички роботи з пошуковими системами, інформаційними базами даних, розвивається здатність оцінювати інформацію вже на етапі її пошуку в максимально великій кількості джерел, аналізувати, висувати гіпотези, будувати моделі, експериментувати і робити висновки, приймати рішення в складних ситуаціях. Таким чином, рівень умінь використовувати в практичній діяльності ІКТ прямо пропорційно впливає на рівень розвитку ІАК керівника ПТНЗ. Робота з комп’ютером створює умови для підвищення ефективності самоосвіти, дослідницької діяльності як функції управління, розширюючи вікові можливості самовдосконалення.

У процесі використання ІКТ відбувається розвиток особистості того, хто навчається – його наочно-образного, критичного, теоретичного, інтуїтивного й творчого видів мислення, комунікативних здібностей, вдосконалення умінь обробляти інформацію, одержану з мережі Інтернет, продукувати різні варіанти управлінських рішень і вибирати оптимальні.

В зарубіжних країнах з початку ХХІ ст. проведено масштабний експеримент з впровадження eportfolios у навчальний процес університетів і коледжів, результати якого довели ефективність позитивного впливу цього «потенційно потужного інструменту» на організацію навчання студентів і одержані ними результати за рахунок утворення «зв’язку між навчанням і практикою» та продемонстрували «великі перспективи для оцінювання на інституціональному рівні».

Було виявлено, що впровадження навчального е-портфоліо сприяє самомотивації до навчання упродовж життя; розвитку критичного мислення, теоретичних і технологічних інформаційно-аналітичних знань і умінь (розвиток ІАК), рефлексії освітньої діяльності; втіленню компетентнісного підходу в освіті дорослих. Робота з е-портфоліо уможливлює максимальне розкриття творчого потенціалу, виявлення найбільш сильних сторін фахівця; самопізнання, самоорганізацію, самоконтроль, самооцінювання власних результатів та досягнень; проектування власного вектору розвитку. Е-портфоліо використовується з метою навчання і розвитку особистості; оцінювання результатів; презентації; науково-дослідної діяльності; узагальнення досвіду; демонстрації професійних досягнень (атестація); кар'єрного зростання (електронний сертифікат кар'єри) тощо. 

Отже, усім керівникам, бажаючим взяти участь в експерименті з розвитку ІАК, пропонуємо :

скласти власний портрет, в якому розкривається особистість учасника експерименту (в довільній формі: короткі дані про себе, професійні та наукові інтереси, улюблені заняття тощо; можна використовувати презентаційний матеріал, тобто приймається будь-яка ваша фантазія і творчість).

Якщо потрібна допомога або консультації, пишіть. Сподіваємося на вашу зацікавленість і активність. 

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Управління професійно-технічним навчальним закладом у період кризового етапу розвитку країни орієнтує їх керівників на використання у практичній діяльності нових управлінських механізмів модернізації професійного навчання. У зв’язку з посилюються вимоги до їхнього професійного і професіонального зростання. Йдеться про постійний і гнучкий розвиток професійної діяльності, життєвих компетенцій, способу життя сучасної людини у відповідь на виклики глобального простору.

Інтеграція України в Європейський освітній простір та регіоналізація системи управління професійно-технічною освітою загострюють питання забезпечення конкурентоспроможності кожного навчального закладу. Це спонукає суб’єктів управління до пошуку власних переваг на ринку освітніх послуг. Аналіз наукової літератури з проблем розвитку професійно-технічної освіти свідчить, що до таких переваг в сучасному середовищі належать передусім інформаційно насичені матеріальні, нематеріальні та людські ресурси. Це зумовлено стрімкою інтелектуалізацією економіки в інформаційному суспільстві, в якому «найбільш цінним ресурсом виступає інформація та наукомісткі технології. Першою неодмінною умовою створення середовища для поширення і розвитку цих ресурсів стає наявність кваліфікованих кадрів, здатних продукувати та працювати з інформаційними ресурсами» [3]).

Ця вимога поширюється на всіх суб’єктів професійної освіти і навчання і, передусім, керівний персонал. Відома закономірність у взаємовідносинах між системою інформації і системою управління: «При наявності достатньої інформації погана система управління аби як, але може здійснювати управління; при відсутності інформації дуже гарна керуюча система втрачає здатність до управління» [6, с. 8]. Ця залежність і вимоги сьогодення до якості управлінського складу актуалізують необхідність розв’язання проблеми постійного вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності керівників професійно-технічних навчальних закладів як невід’ємної складової (атрибуту) структури його професіоналізму.

Аналіз наукових здобутків показав, що здебільше вченими розглядаються психологічні передумови успішної педагогічної діяльності, зокрема, особистісні якості педагога; сутність, особливості прояву, розвиток особистості, становлення її психолого-педагогічної професійної компетентності. Однак проблема професіоналізму керівників професійно-технічних навчальних закладів, залежність його рівня від ступеня сформованості знань, умінь, навичок і здатності до інформаційно-аналітичної діяльності на практиці є малодослідженою.

Смисл слова «професіоналізм» розкрито в Новому тлумачному словнику української мови, де дається пояснення, що воно означає оволодіння основами й глибинами якої-небудь професії. Професія [profession (лат.) – спеціальність] – це рід трудової діяльності, що вимагає спеціальних теоретичних знань та практичних навичок, який є джерелом існування.

Назва професії в дипломі фахівця (або іншому документі про професійну підготовку) вказує на його кваліфікацію, яка в свою чергу визначається рівнем освіти і спеціалізації [1]. Керівники структурних підрозділів сфери належать до широкого кола професій, пов’язаних з виконанням різних функцій управління і керівництва, які в цілому суттєво відрізняються за своєю складністю і відповідальністю. До них як до професіоналів в області навчання вимагається високий рівень знань у різних галузях, зокрема, в галузі гуманітарних наук. Професійним завданням людей цих професій є примноження існуючого фонду (об’єму) знань, використання певних концепцій, теорій і методів для розв’язання певних проблем або в систематизованому викладанні відповідних дисциплін у повному об’ємі. Розв’язання цих завдань вимагають від працівника (з урахуванням кола і складності певних професійних завдань і обов’язків) кваліфікації за дипломом про: вищу освіту рівня спеціаліста або магістра; присудження наукового ступеня кандидата наук або доктора наук; атестату про затвердження вченого звання старшого наукового співробітника, доцента, професора [1].

В Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (ЄТКД) та кваліфікаційному довіднику посад керівників, спеціалістів та службовців (КД) кваліфікаційна характеристика менеджера (управителя) представлена в узагальненому вигляді для керівників різного рівня управління. Результати вивчення цих документів показали, що аналіз завдань і обов’язків, які характеризують їхню професійну (управлінську) діяльність, вимагають досконалої роботи з документами як матеріалізованими носіями соціальної інформації (правової, статистичної, науково-технічною, соціологічною, документованою, масовою тощо).

За професіограмою професійним полем реалізації базових знань менеджера визначено адміністрування (він відповідає за координацію і контроль над організацією праці) [5]. Вивчення основної характеристики менеджера засвідчує, що фахівець цієї професії має володіти певною сукупністю знань і умінь, йому властивий домінуючий спосіб мислення (стійка характеристика особистості), що характеризується як адаптація-координація. Люди з таким способом мислення схильні водночас узгоджувати цілі і рішення багаточисельних завдань. Вони відкриті до інновацій та самовдосконалення. Специфіка професійної діяльності цих фахівців зумовлює взаємодію між суб’єктами управління на різних рівнях по типу «разом», що передбачає тісну співпрацю з іншими людьми. При такій взаємодії перевага надається виконанню загальної роботи «командою», маленькою групою.

За професіограмою домінуючий інтерес менеджера характеризується як підприємницький. Це енергійна, практична та ініціативна особистість. Розробники професіограми вважають, що цієї характеристики недостатньо і тому додатково ними визначений соціальний інтерес, який вказує на здатність керівника (управителя, менеджера) до швидких перетворень, самоорганізації, дисципліни і порядку, безперервного руху по шляху самовдосконалення і розвитку [5].

Таким чином, аналіз нормативних документів ілюструє присутність інформаційно-аналітичної діяльності в структурі професіоналізму керівників професійно-технічних навчальних закладів як менеджерів (управителів). У цих документах первісно закладена вимога щодо володіння керівником будь-якого рівня основами інформаційно-аналітичної діяльності, що має розвинутись до інформаційно-аналітичної компетентності (знання, уміння, навички, здатність до самовдосконалення і саморозвитку).

Всебічний розгляд кваліфікаційних вимог до особи, яка займає керівну посаду в системі управління професійно-технічними навчальними закладами, дозволяє зробити висновок, що інформаційно-аналітична діяльність є субстратом для управлінської діяльності, структурним компонентом професіоналізму як якісно-ціннісного комплексу, який характеризується поєднанням «глибоких знань, практичного досвіду, загальнолюдських цінностей, що відображає ступень самоорганізації особи, ефективність її професійної діяльності, сприяє розвитку авторитету…» [4] та іміджу професійно-технічного навчального закладу в регіоні.

Очевидно, що володіння навичками інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД) є необхідною умовою життя в інформаційному суспільстві. Вивчення різних підходів до визначення сутності інформаційно-аналітичної діяльності дозволила нам дійти висновку, що інформаційно-аналітична діяльність керівників професійно-технічних навчальних закладів вимагає від них умінь знаходити, оцінювати і використовувати у своїй професійній діяльності необхідну інформацію, аналізувати і структурувати її; володіння спеціальними методами аналізу інформації, її якісно-змістового перетворення, методичними прийомами вивчення і оцінювання інформації про зовнішні та внутрішні чинники функціонування системи управління, методикою дослідження і прогнозування розвитку управлінських процесів на основі отриманої інформації. Інформаційно-аналітична діяльність має могутній потенціал для розвитку управлінської компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу [2], є невичерпним джерелом постійного збагачення його професіоналізму. Саме на її основі відбувається формування і подальший розвиток інформаційно-аналітичної компетентності керівників всіх рівні управління.

Література

1.     http://posada.com.ua/useful/employer/5/12/

2.     Гайдамак Е.С. Информационно-аналитическая деятельность специалиста в области образования / Е.С. Гайдамак // Вестник Омского государственного педагогического университета. – выпуск 2006 [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-83.pdf

3.     Каленюк І.С. Освітній імператив забезпечення конкурентоспроможності національної економіки / І.С. Каленюк // Монітор конкурентоспроможності. – № 1–2. – С. 74–76.

4.     Нинюк І.І. Професіоналізм державних службовців: сутність, стан та особливості формування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. управління : спец. 25.00.03 «Державна служба» / І. І. Нинюк – К., 2005. – 20 с.

5.     Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 464 с.

6.     Шапиро С.Б., Тарасенко В.В. Информационное обеспечение менеджмента, маркетинга и инноваций / С.Б. Шапиро, В.В. Тарасенко. – Харьков: ООО "Калейдоскоп", 1997. – 100 с.

Петренко Л.

Інформаційно-аналітична діяльність як атрибут професіоналізму керівника професійно-технічного навчального закладу

Резюме. У статті розкрита структура професіоналізму керівників професійно-технічних навчальних закладів та визначено місце інформаційно-аналітичної діяльності як його невід’ємної складової та основи для розвитку інформаційно-аналітичної компетентності.

Ключові слова: професіоналізм, інформаційно-аналітична діяльність.

Петренко Л. Информационно-аналитическая деятельность как атрибут профессионализма руководителя профессионально-технического учебного заведения

Резюме. В статье раскрыта структура профессионализма руководителей профессионально-технических учебных заведений и определено место информационно-аналитической деятельности как неотъемлемой составляющей и основы для развития информационно-аналитической компетентности.

Ключевые слова: профессионализм, информационно-аналитическая деятельность.

Petrenko L. Informational and analytical activity as an integral part of a vocational school head’s professionalism

Summary. In the article there is described the structure of professionalism of vocational school administrators and is shown the place of informational and analytical activity as its integral part and basis for the development of informational-analytical competence.

Key words: professionalism, informational and analytical activity.

Развитие культуры управления руководителей профессионально-технических учебных заведений как социально-педагогическая проблема

Формирование новой системы государственного управления профессиональным образованием и обучением не может быть эффективным без изменения мировоззренческих основ, норм и ценностей, переориентации массового сознания руководящих кадров, влияющего на культуру управленческой деятельности с качественной стороны и характеризующимся таким обобщенным показателем как культура управления.

Культура управления отображает уровень развития управленческой деятельности в каждом отдельном объекте системы профессионально-технического образования и в целом в данной сфере образования. От уровня ее  развития у руководителя зависит будущее каждого профессионально-технического учебного заведения, его конкурентоспособность на региональном рынке образовательных услуг, роль и место его выпускников на региональном рынке труда и личности. Рассматривая культуру с позиций единства и взаимосвязи материального и духовного, ученые считают, что она является способом решения противоречий, которые возникают в той или иной сфере общественной жизни, в частности, в системе управления профессионально-техническим учебным заведением.

Необходимо отметить, что современным профессионально-техническим учебным заведениям присуща собственная культура управления, которая формировалась на протяжении десятилетий. В той или иной степени она отвечала их миссии и целям - подготовка квалифицированных рабочих для народного хозяйства в соответствии с госзаказом. Степень этой ответственности до сих пор является слагаемой качества культуры организации. Но трансформационные процессы, происходящие в Украине, требуют от профессионально-технических учебных заведений внедрения различных инноваций - подготовку рабочих кадров по новым стандартам, интегрированным профессиям, оказания дополнительных образовательных услуг, организации собственного производства по выпуску продукции и т. д. Соответственно меняются цели, содержание, формы и методы обучения, внедряются различные педагогические технологии. Сегодня в профессионально-технических учебных заведениях учебно-воспитательный и учебно-производственный процесс строится с учетом реальных возможностей региона и учебного заведения, активизируется вхождение в рыночную среду, что соответственно требует высокого профессионализма от руководящих кадров. Эти изменения приобретают системообразующий характер. И, если педагогический коллектив работает в системе (любое учебное заведение - это социальная система), то руководитель работает над системой с целью ее улучшения при помощи и поддержке педагогического коллектива. Поэтому он обязан руководить переходом культуры управления от одних норм к другим, соответствующим новым историческим условиям, что требует от него владения искусством мышления как отдельного вида управленческого труда, от чего полностью зависит продукт управления. Это искусство может быть сформировано не только в результате практического опыта, но и в процессе целенаправленной познавательной деятельности, развития информационно-аналитической компетентности как основы профессионализма руководителя.