Професійна освіта: проблеми і перспективи.

Професійна освіта: проблеми і перспективи.

Головне завдання наукового видання — узагальнення практичного досвіду і розробка теоретичних проблем професійної освіти як цілісної системи і як складного комплексного процесу — від початкових етапів навчання азам професії до становлення фахівця-професіонала, здатного до самовдосконалення упродовж всього життя

Джерело: http://vspto.in.ua/ Блог Лариси Петренко © vspto.in.ua

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

За нашою методикою рівень розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ відбувається в системі самоосвіти або в системі методичної роботи обласних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти. Оскільки процес реалізації запропонованого нами проекту «Розвиток інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу» має бути керованим і самокерованим, то необхідна система критеріїв, за якими визначається рівень сформованості інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ. На підставі вивчення теорії і практики розвитку інформаційно-аналітичної компетентності у різних фахівців, експертного оцінювання змісту інформаційно-аналітичної компетентності пропонуємо використовувати такі критерії:

-                   когнітивний – володіння керівником інформаційно-аналітичними теоретичними і технологічними знаннями (теоретичні – знання сутності понять «інформація», «інформаційно-аналітична діяльність», «інформаційна потреба», «пошук інформації», «аналіз», «якісно-змістове перетворення інформації», «обробка даних», «синтез», «комунікація», «засоби комунікації»; технологічні – знання видів інформаційного пошуку, інформаційно-бібліографічних ресурсів, пошуку інформації в Інтернеті, методів пошуку інформації, джерел інформації, пошукових систем, принципів відбору інформації, технології збереження інформації, методів обробки інформації, методів аналізу інформації, видів синтезу інформації, засобів забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності, способів виявлення і формулювання цілей і завдань інформаційно-аналітичної діяльності);

-                   функціональний – сформованість і розвиток у керівника комунікативних умінь і навичок: спостерігати за діяльністю підлеглих, розуміти психологічні стани підлеглих, співпереживати їх почуттям та емоціям (емпатія), знаходити правильний індивідуальний підхід до підлеглого, вибудовувати ефективну систему соціальної взаємодії в педагогічному колективі, документального та фактографічного пошуку джерел інформації, використовувати пошукові системи для одержання необхідної інформації; володіти основними методами, засобами і способами створення власного інформаційного банку в традиційному й електронному виді; користуватися сучасними технологіями збереження інформації, засобами комунікації; здійснювати обмін інформацією, визначати інформаційну потребу, мету пошуку інформації; застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для розв’язання завдань, що виникають у процесі навчання і професійної діяльності; аналітичних умінь: розчленовувати предмети у свідомості, виокремлювати в них їх частини, сторони, аспекти, елементи, ознаки і властивості; аналізувати і оцінювати інформацію; застосовувати методи аналізу первинної інформації; використовувати методи аналізу в процесі підготовки і прийняття управлінського рішення; здатність до самостійного комплексного розв’язання завдань професійної (управлінської) діяльності відповідно до етапів інформаційно-аналітичної діяльності; розмірковувати, якісно перетворювати зміст інформації, приймати рішення і вміти реалізовувати їх у відповідній формі; синтезуючих умінь: встановлювати зв’язки між розрізненими елементами явища, об’єкту, процесу; укладати окремі елементи явища, об’єкту, процесу в єдину логічну схему; використовувати різні види та методи синтезу інформації;

-                   особистісно-ціннісний – спрямованість і мотивація особистості на виконання інформаційно-аналітичної діяльності: потреба в досягненні успіху, влади; відчуття соціальної значущості своєї діяльності, участі у вирішенні загальнонаціональних завдань, доведенні цінності власної особистості; самоствердження через власну справу; прагнення до постійного розвитку; потреба в управлінській діяльності з метою досягнення життєвого комфорту; потреба в збереженні статусу в управлінській ієрархії для забезпечення власної безпеки; потреба в збереженні статусу в управлінській ієрархії для самоактуалізації, найповнішої реалізації своїх можливостей, постійного самовдосконалення, що супроводжується почуттям обов’язку; здатність до цілеспрямованої психологізації управління колективом; прагнення до створення інформаційного сервісу в навчальному закладі; педагогічної рефлексії; особистісні якості керівника: комунікабельність, діловитість, професійність, чесність, принциповість, передбачливість, демократичність, гуманність, працелюбність, вимогливість, критичне мислення, акуратність, схильність до ризику, наполегливість.

За величиною «коефіцієнта ефективності розвитку ІАК» (К _{еф. розв. ІАК}) визначається її рівень за такими критеріями:

0,81% <К _{еф. розв. ІАК} ≤ 1,0 – самий високий рівень

0,61% <К _{еф. розв. ІАК} ≤ 0,80 – високий рівень

0,41% <К _{еф. розв. ІАК} ≤ 0,60 – середній рівень

0,21% <К _{еф. розв. ІАК} ≤ 0,40 – достатній рівень

0,10% <К _{еф. розв. ІАК} ≤ 0,20 – недостатній рівень 

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Дана програма є складовою педагогічного проекту «Розвиток інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу». Вона може використовуватися для розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників ПТНЗ в системі самоосвіти та слугувати орієнтиром для організації методичної роботи обласних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти з керівним персоналом. Навчально-методичний матеріал, який рекомендується використовувати в процесі реалізації цієї програми, розміщено в навчально-методичному посібнику «Інформаційно-аналітична компетентність керівника професійно-технічного навчального закладу: Алгоритми ефективної роботи» та блозі «Керівник професійно-технічного навчального закладу» (http://petrenko-work.blogspot.com/).

Тема 1. Професійні інформаційні потреби керівника ПТНЗ

Інформаційні ролі керівника: приймальник, розповсюджувач інформації, оратор. Сутність і зміст інформаційної потреби. Основні види соціальної інформації, з якою має справу керівник у повсякденній діяльності, як необхідним засобом розробки управлінських рішень та їх реалізації. Роль і структура соціальної інформації. Визначення інформаційної потреби.

Тема 2. Мета пошуку інформації

Суб’єкт та об’єкт інформаційної діяльності. Сутність, зміст і мета соціально-інформаційного процесу. Ієрархія цілей щодо забезпечення інформаційної потреби керівника в розв’язанні управлінської проблеми. Пошук фактів в Інтернеті та доцільність їх використання в управлінській діяльності.

Тема 3. Методика пошуку інформації для забезпечення процесу управління ПТНЗ

Сутність поняття «пошук інформації». Методика збору інформації в процесі управління ПТНЗ. Алгоритмізація процесу пошуку інформації. Види інформаційного пошуку: бібліографічний, документальний та фактографічний. Бібліографування. Правила роботи з бібліотечними каталогами.

Тема 4. Технологізація інформаційних процесів

Традиційні методи пошуку інформації. Види пошуку інформації в Інтернеті. Алгоритм процесу пошуку інформації в Інтернеті. Переваги і недоліки глобальної мережі. Сучасні джерела інформації. Специфічні джерела і методи інформації керівника ПТНЗ. Пошукові служби та принципи їхньої дії. Пошукові системи. Особливості використання мета пошукових машин для пошуку інформації. Пошук текстової інформації в архівах (електронні версії наукових видань, ЗМІ, книг, наукових розробок). Конференції, телеконференції як джерело новітніх наукових розробок у різних галузях. Наукові електронні бібліотеки. Методи запобігання інформаційного перевантаження.

Тема 5. Принципи відбору інформації

Основні постулати про відомості, які циркулюють в інформаційному середовищі та утворюють інформаційний ресурс; принципи, що розкривають сутність цих постулатів. Комунікаційний підхід до інформаційного середовища. Специфічні особливості інформації. Вимоги до соціальної інформації, її властивості. Найважливіші властивості управлінської інформації. Інформаційно-аналітична діяльність керівника ПТНЗ, вимоги до його інформованості. Принципи роботи з інформацією в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень: точність, достовірність, постаріння, доступність. правила читання й використання інформації, одержаної із Інтернету.

Тема 6. Збереження інформації

Документальна інформації. Класифікація документів, їх атрибути, властивості, ознаки, функції. Збереження електронної інформації.

Тема 7. Якісно-змістове перетворення інформації

Сутність понять: «якісно-змістове перетворення інформації», «аналітико-синтетична переробка інформації», «наукова обробка інформації». Первинний, вторинний документ. Алгоритм підготовки до прийняття управлінського рішення, його інформаційно-аналітичне забезпечення. Дослідницький підхід до управління ПТНЗ. Первинні і вторинні методи обробки даних. Алгоритм обробки даних. Класифікація методів аналізу і обробки інформації. Загальна структура обробки інформації. Резолюція керівника як метод обробки інформації: сутність, структура, правила оформлення.

Тема 8. Методи обробки інформації

Методи роботи з джерелами документації. Робота з літературними джерелами інформації. Анотація, реферат, план, цитати, висновки, тези.

Тема 9. Методи аналізу первинної інформації керівником ПТНЗ

Зміст аналітичної роботи керівника. Засоби аналітичної роботи. Специфіка та методи аналізу документів. Алгоритм здійснення традиційного аналізу документів. Спеціальні методи традиційного аналізу документальної інформації. Методологія та методика контент-аналізу. Алгоритм перетворення вихідних даних та основні види статистичного аналізу для проведення маркетингових досліджень ринку праці та ринку освітніх послуг.

Тема 10. Методи синтезу інформації

Характеристика методів синтезу інформації та особливості їх використання в процесі підготовки і прийняття управлінського рішення.

Педагогічний проект «Розвиток інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу»

Педагогічний проект

«Розвиток інформаційно-аналітичної компетентності керівника професійно-технічного навчального закладу»

Загальна характеристика управлінської діяльності в умовах інформатизації суспільства має яскраво виражений інформаційний характер і її результативність залежить від успішності функціонування керівника в інформаційному середовищі. Базовою складовою професійної діяльності керівника професійно-технічного навчального закладу є інформаційно-аналітичний компонент, що відображає необхідність ефективного використання соціальної інформації для розв’язання управлінських завдань. Підвищення ефективності використання соціальної інформації в управлінні професійно-технічним навчальним закладом можливе за умов постійного розвитку інформаційно-аналітичної компетентності. Розвиток цієї інтегрованої якості може відбуватися як в системі самоосвіти, так і в системі методичної роботи обласних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти у міжкурсовий період. У даному проекті наведено основні параметри компонентів інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ, виявлені та оцінені групою експертів. 

Мета педагогічного проекту: розвиток інформаційно-аналітичної компетентності керівника для забезпечення якості управління професійно-технічним навчальним закладом.

Завдання педагогічного проекту:

надати допомогу керівнику професійно-технічного навчального закладу в досягненні вершини його можливостей в розв’язанні суперечності між зростаючим обсягом соціальної інформації та часом, необхідним для опанування нею або створення нової інформації, шляхом розвитку здібностей інформаційно-аналітичної діяльності, що забезпечує продуктивне розв’язання управлінських завдань;

розширення професійного світогляду керівника професійно-технічного навчального закладу, розвиток у нього нового стереотипу системного мислення в процесі опанування інформаційно-аналітичною компетентністю на якісно новому рівні з метою підвищення ефективності управління підготовкою кваліфікованих кадрів на якісно новому рівні.

Основні параметри компонентів інформаційно-аналітичної компетентності керівника ПТНЗ

Компоненти	Параметри
1.                 Когнітивний	1.1.Інформаційно-аналітичні теоретичні знання (знання базових понять):
	1.1.1.Знання сутності поняття «інформація»
	1.1.2. Знання сутності поняття «інформаційно-аналітична діяльність»
	1.1.3. Знання сутності поняття «інформаційна потреба»
	1.1.4. Знання сутності поняття «пошук інформації»
	1.1.5. Знання сутності поняття «аналіз»
	1.1.6. Знання сутності поняття «якісно-змістове перетворення інформації»
	1.1.7. Знання сутності поняття «обробка даних»
	1.1.8. Знання сутності поняття «синтез»
	1.1.9. Знання сутності поняття «комунікація»
	1.1.10. Знання сутності поняття «засоби комунікації»
	1.2.Інформаційно-аналітичні технологічні знання
	1.2.1. Знання видів інформаційного пошуку
	1.2.2. Знання видів інформаційно-бібліографічних ресурсів
	1.2.3. Знання методів пошуку інформації
	1.2.4. Знання видів пошуку інформації в Інтернеті
	1.2.5. Знання джерел інформації
	1.2.6. Знання пошукових систем
	1.2.7. Знання принципів відбору інформації
	1.2.8. Знання технологій збереження інформації
	1.2.9. Знання методів обробки інформації
	1.2.10. Знання методів аналізу інформації
	1.2.11. Знання видів синтезу інформації
	1.2.12. Знання засобів забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності
	1.2.13. Знання способів виявлення і формулювання цілей і завдань інформаційно-аналітичної діяльності
2.                 Функціональний	2.1.Комунікативні вміння і навички
	2.1.1. Вміння спостерігати за діяльністю підлеглих
	2.1.2. Вміння розуміти психологічні стани підлеглих, співпереживати його почуттям та емоціям (емпатія)
	2.1.3. Вміння знаходити правильний індивідуальний підхід до підлеглого
	2.1.4. Вміння вибудовувати ефективну систему соціальної взаємодії в педагогічному колективі
	2.1.5. Вміння документального та фактографічного пошуку джерел інформації
	2.1.6. Вміння користуватися пошуковими системами для одержання необхідної інформації
	2.1.7. Володіння основними методами, засобами і способами створення власного інформаційного банку в традиційному і електронному виді
	2.1.8. Вміння користуватися сучасними технологіями збереження інформації
	2.1.9. Вміння користуватися сучасними засобами комунікації
	2.1.10. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій для розв’язання завдань, що виникають у процесі навчання і професійній діяльності
	2.1.11. Вміння здійснювати обмін інформацією
	2.1.12. Вміння визначати інформаційну потребу
	2.1.13. Вміння визначати мету пошуку інформації
	2.2.Аналітичні вміння:
	2.2.1. Вміння розчленовувати предмети у свідомості, виокремлювати в них їх частини, сторони, аспекти, елементи, ознаки і властивості
	2.2.2. Вміння аналізувати і оцінювати інформацію
	2.2.3. Вміння застосовувати методи аналізу первинної інформації
	2.2.4. Вміння використовувати методи аналізу в процесі підготовки і прийняття управлінського рішення
	2.2.5. Здатність до самостійного комплексного розв’язання завдань професійної (управлінської) діяльності відповідно до етапів інформаційно-аналітичної діяльності
	2.2.6. Здатність розмірковувати, якісно перетворювати зміст інформації, приймати рішення і вміти реалізовувати їх у відповідній формі
	2.3. Синтетичні вміння
	2.3.1. Вміння встановлювати зв’язки між розрізненими елементами явища, об’єкту, процесу
	2.3.2. Вміння укладати окремі елементи явища, об’єкту, процесу в єдину логічну схему
	2.3.3. Вміння використовувати різні види синтезу інформації
	2.3.4. Вміння використовувати різні методи синтезу інформації
3.                 Особистісно-ціннісний	3.1. Спрямованість і мотивація особистості на виконання інформаційно-аналітичної діяльності
	3.1.1. Потреба в досягненні успіху, влади
	3.1.2. Відчуття соціальної значущості своєї діяльності, участі у вирішенні загальнонаціональних завдань, доведенні цінності власної особистості;
	3.1.3. Самоствердження через власну справу;
	3.1.4. Прагнення до постійного розвитку
	3.1.5. Потреба в управлінській діяльності з метою досягнення життєвого комфорту;
	3.1.6. Потреба в збереженні статусу в управлінській ієрархії для забезпечення власної безпеки;
	3.1.7. Потреба в збереженні статусу в управлінській ієрархії для самоактуалізації, найповнішої реалізації своїх можливостей, постійного самовдосконалення, що супроводжується почуттям обов’язку
	3.1.8. Здатність до цілеспрямованої психологізації управління колективом
	3.1.10. Прагнення до створення інформаційного сервісу в навчальному закладі
	3.1.9. Здатність до педагогічної рефлексії
	3.2 Особистісні якості керівника
	3.2.1. Комунікабельність
	3.2.2. Діловитість
	3.2.3. Професійність
	3.2.4. Чесність
	3.2.5. Принциповість
	3.2.6. Передбачливість
	3.2.7. Демократичність
	3.2.8. Гуманність
	3.2.9. Працелюбність
	3.2.10. Вимогливість
	3.2.11. Критичне мислення
	3.2.12. Акуратність
	3.2.13. Схильність до ризику
	3.2.14. Наполегливість

УПРАВЛІННЯ САМООСВІТНЬОЮ ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КЕРІВНИКІВ ПТНЗ З РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Вивчення досвіду підвищення кваліфікації вчителів свідчить про те, що в системі післядипломної педагогічної освіти відбуваються істотні трансформації: змінюються цілі, зміст і методи насамперед курсової підготовки. Водночас, на переконання дослідників (І. Вертилецька), організація самоосвіти вчителя у процесі його навчання в системі підвищення кваліфікації залишається одним із вузьких місць. Думка про те, що відвідування курсів підвищення кваліфікації один раз на п’ять років не забезпечує неперервності освіти педагога, а отже, й недостатньо розвивається його активність у роботі над індивідуальною методичною темою із самоосвіти, зайшла підтримку у багатьох науковців і практиків, на що вказує низка публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів з порушеної теми.

Враховуючи ступень взаємозалежності освіти і самоосвіти педагога, науковці (І.Вертилецька)підкреслюють, що освіта упродовж всього життя не можлива без усвідомлення особистістю своєї суспільної значущості, високої особистої відповідальності й активності в самоосвіті у будь-якому віці та незалежно від професійної діяльності. Невідповідність між значущістю освіти в розвиту особистості і суспільства та реальним станом справ, зумовленим соціальними змінами, висуває на перший план людиноцентристський підхід до освіти, який враховує інтереси людини як особистості та як активного суб’єкта різних видів діяльності, в т. ч. самоосвітньої. Погоджуючись із позицією вчених, вважаємо доцільним зауважити, що з метою досягнення активізації самоосвіти керівників ПТНЗ необхідно подбати про організаційно-педагогічні умови для забезпечення «включеності» їх у цей процес як особистісно значущу діяльність у системі методичної роботи.

Якщо говорити про розвиток ІАК з розвитку ІАК керівників ПТНЗ, то самоосвітня пізнавальна діяльність в цьому напрямі має бути керованим (з боку ОНМЦ ПТО) і самокерованим (з боку суб’єктів самоосвіти) процесом. Проблема управління самоосвітою порушена і в наукових працях (наприклад, І.Кузнєцової), шляхи її розв’язання турбують керівників та методистів ОНМЦ ПТО. На думку вчених, педагогічне керівництво самоосвітою має здійснюватися відповідно до індивідуальних можливостей людини та особливостей освітнього процесу. Для цього мають бути створені певні педагогічні умови: стійка внутрішня мотивація до самоосвіти, наявність необхідного часу, максимальна реалізація індивідуальних можливостей особистості, позитивне ставлення і методична допомога керівників цього процесу в самовдосконаленні.

Дослідниками зазначеної проблеми (С.Ангеловською, М.Сєвєріним) визначено, що на якість самоосвіти визначальний вплив здійснюють рівень і спрямованість розвитку мотивації співпрацівників, їхня професійна підготовленість, спрямованість самоосвітньої діяльності, дії керівників методичних (навчальних) центрів. За наслідками експериментальної роботи науковці дійшли висновку, що педагогічне керівництво самоосвітньою діяльністю є відносно тривалим процесом, динаміка якого залежить від індивідуальних особливостей фахівців та його організації.

Управління самоосвітою передбачає використання різних форм і методів, які водночас слугують засобами досягнення мети самоосвіти керівників ПТНЗ, на разі йдеться про розвиток ІАК. Це: конференції, семінари (науково-практичні, методичні), майстер-класи, тренінги, дискусії, консультації, обмін досвідом роботи, індивідуальні плани, стажування, наставництво, мережева організація портфоліо в Інтернеті, ефективними вважаються лабораторії.

На нашу думку, одним із завдань управління самоосвітньою діяльністю керівників щодо розвитку ІАК є узгодження напрямів і тематики діяльності ОНМЦ ПТО, методичної теми ПТНЗ та особистісних інтересів персоналіїв. Механізмом такої узгодженості можна розглядати організаційні моделі оперативного управління (ОМОУ), обґрунтовані й розроблені В. Пікельною. Саме необхідність оптимізувати методичну роботу в ПТНЗ спонукала вчену виробити наукову основу систематичної самостійної діяльності педагога з поглиблення теоретичних знань і вдосконалення педагогічної майстерності. Вона наголошувала на тому, що без відповідної наукової основи робота вчителя із самоосвіти страждає відсутністю необхідної глибини, малою ефективністю обраних шляхів і на практиці слабо управляється. Як і в 90-ті роки минулого століття, коли здійснювалось це дослідження, й до тепер актуальним залишається питання супідрядності індивідуальних творчих інтересів основній творчій проблемі, над якою працює автономно взятий колектив педагогів.

Досліджуючи різноманітні графічні моделі управління, В. Пікельна трансформувала їх безпосередньо в методичну роботу як складну динамічну систему, використавши метод мережевих систем як похідний варіант для розробки ОМОУ. Використання ОМОУ, як методу управлінського впливу, можливе на таких комплексних роботах, які природно поділяються на елементарні види діяльності, що мають строго визначену послідовність їх виконання відповідно до загального процесу. До компетенції ОМОУ входить планування, організація, координація, контроль, регулювання, облік та аналіз, тобто застосування цієї моделі дає змогу реалізувати всі технологічні функції управління розвитком ІАК керівників ПТНЗ у системі методичної роботи в регіоні та самоосвітній діяльності як її компонента.