ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЗАЦІЇ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ

Здійснюючи пошук необхідної інформації, треба знати насамперед її користувача (на кого вона спрямована). Зрозуміло, що таким «користувачем» може бути сам керівник як дослідник. Наприклад, для прийняття рішення, потрібна певна інформація, в такому разі пошуки треба вести з огляду на власні специфічні потреби. Але здебільшого факти, дані й відомості розраховуються на тих, хто буде слухачем доповіді, презентації, пропозиції, замовником певної інформації, довідки тощо. Тобто необхідно завжди знати, хто «клієнт» і як до нього підходити.

Інформація може мати певну ціну. Енциклопедії, словники, довідники, аналітичні огляди можна придбати, здійснивши щорічну підписку на певні видання, наприклад, на газету центральних органів влади «Урядовий кур’єр». Безкоштовним джерелом інформації є Інтернет, однак отримані через нього дані можуть бути не достовірними, або, в принципі, не піддаватися перевірці. Деякі сайти (особливо надійні) пропонують інформацію за певну компенсацію (eLIBRARY.RU – НАУЧНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА). Гроші за інформацію беруть також різні професійні корпорації, журнали, наукові збірники, газети (за статті з архівів).

Чудово, якщо ви знаєте, що шукаєте, але, якщо в цьому ви відчуваєте утруднення, то слід задати собі питання

Пошук даних потребує фізичних сил – прочитати й зрозуміти обширні документи в Інтернеті і, навіть, на паперовому носії вимагає уваги й неабиякої енергії. Тому необхідно розраховувати на власні сили, потужність комп’ютера і наявність часу для переробки необхідної інформації. Крім цього, розпочинаючи пошук даних, треба бути готовим до інформаційного перевантаження й мати план дій на цей випадок.

Необхідно бути готовим до інформаційного перевантаження і тому на цей випадок слід мати план дій

Робота з інформацією потребує нестандартного мислення. Не можна щоразу користуватися стереотипними методами. В ситуації постійних змін керівникові необхідно бути гнучким і, відповідно, міняти підходи до здобуття фактів, даних, відомостей. Джерела інформації також мають змінюватися.

До вибору фактів треба ставитися відповідально, адже всього один, але конкретний, розумно поданий факт, що має документальне підтвердження, здатний змінити співвідношення сил на користь керівника значно сильніше, ніж груда неавторитетної інформації.

Якщо інформація потрібна терміново, то час і сили може зекономити «дзвоник другу». В оточенні керівників завжди знайдуться люди, які володіють необхідною інформацією, або підказати, хто такою володіє. Включені в документ факти вимагають ретельної перевірки. Якщо така перевірка неможлива, то використовувати ці дані не треба. «Липова інформація» буде виявлена якщо не «тепер», то у «четвер».

Плануючи звіт, презентацію або пропозицію, заздалегідь продумайте, які потрібні факти для найкращої аргументації доводів і заяв. Обов’язково вчасно перевірте їх на достовірність. Тоді залишиться більше часу на збір інформації й подолання непередбачуваних обставин. Кмітливий керівник планує заздалегідь, не залишаючи все на останній момент.

Як тільки стало відомо, що необхідно складати якийсь звіт або презентацію, готувати непланове питання на нараду, то відразу починайте збирати необхідну інформацію. В нагоді стануть: вирізки газетних статей, статистичні дані, витяги з публікації на паперових чи електронних носіях. Ці речі не віднімуть багато часу і нічого не коштуватимуть.

Доцільно ознайомитися з електронними версіями газет, журналів та інших видань. У вільний час проведіть екскурсію по Інтернет-мережі, зробіть закладки, що зацікавили. Спробуйте зайти на такі сторінки:

http://www.publist.com/ – сайт містить статті з більше ніж 150 тис. журналів та інформаційних бюлетенів, допоможе знайти велику кількість корисних посилань, має велику кількістю анотацій;

http://www.mediafinder.com/ – сайт містить матеріали з більше ніж100 тис. видань, а також пропонує придбати списки розсилок. Надає можливість здійснювати безкоштовний пошук за базою даних, ключовими словами або категоріями;

http://www.ajr.newslink.org/ – на сайті розміщено більше 3000 американських і 2000 зарубіжних газет, посилання на університетські видання.

www.lib.ua-ru.net – інформаційний портал, на якому розміщені безкоштовні автореферати до українських дисертацій, каталог українських і російських дисертацій, каталог навчальних книг із змістом до кожної книги та можливістю безкоштовної доставки окремих сторінок для освітніх цілей.

ЯК ЗДОБУТИ КОРИСНУ ІНФОРМАЦІЮ В ІНТЕРНЕТІ ДЛЯ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В УПРАВЛІННІ ПТНЗ

Практичні поради щодо користування електронними бібліотеками

Перш ніж звернутися за відповіддю на запитання на адресу телеконференції, доречно вивчити розділ питань, що ставляться найчастіше. Може статися, що на його сторінках уже є відповідь на питання, яке Вас цікавить.

Пам’ятайте, що телеконференції існують не для того, аби відповідати Вам на різні запитання. Тому Ви можете отримати досить гостру реакцію, якщо безцеремонно втрутитеся у їхній простір і почнете вимагати надання Вам інформації. Краще буде підписатися на певний інтерактивний дослідницький журнал або використати наукову періодику України (електронні наукові фахові видання, що не мають друкованих аналогів видань) на сайті http://www.nbuv.gov.ua/portal/. Статистика їх використання досить переконлива щодо популярності цього сайту – 300 тис. копій статей щодобово.

Зареєструвавшись на сайті http://elibrary.ru/defaultx.asp, ви одержите можливість користуватися різними інформаційними послугами наукової електронної бібліотеки eLIBRARY.RU – найкрупнішого російського інформаційного порталу в галузі науки, технології, медицини, освіти, що містить реферати й повні тексти більш ніж 14 млн наукових статей та публікацій. На платформі eLIBRARY.RU доступні електронні версії 2200 російських науково-технічних журналів, в т. ч. 1100 у відкритому доступі.

Режим доступу для електронного наукового видання ІПТО НАПН України «Теорія і методика професійної освіти» – http://www.tmpe.gb7.ru/

На сайті ІПТО НАПН України http://ipto.kiev.ua можна ознайомитися з матеріалами інших наукових видань, у яких висвітлюються проблеми ПТО та шляхи їх розв’язання, одержати консультацію, внести пропозицію й обмінятися думками з науковцями лабораторій.

Брати участь у телеконференції, симпозіумі, підписатися на одержання матеріалів можна на сайті http://www.sworld.com.ua/.

Робота пошукових систем може вдосконалюватись. Крім використання лапок для ключових слів/словосполучень, можна ввести у рядок пошуку увесь вираз, що підвищить ймовірність знаходження тих відомостей, що вас цікавлять. Але й це не вичерпує можливостей пошукових систем. Є багато способів зробити запит більш точним, поміж яких виокремлюють два принципових методи пошуку – математичний і булєвський. Математичний пов'язаний з використанням у запиті символів типу «+» або «–». Булівський пошук передбачає використання логічних операторів І, НЕ, ПОРУЧ* та АБО (И, НЕ, РЯДОМ* – рус. яз.). Він заснований на «Булєва» – команда БЛИЗЬКО або ПОРУЧ (NEAR або символ «~»), що визначає близькість заданих слів у тексті документа. Дія цього оператора наближення подібна до дії оператора AND тим, що він також повертає документи, у яких трапляються обидва ключових слова. Однак при використанні оператора NEAR система пошуку здійснює оцінку важливості документа залежно від того, як близько один від одного розташовані в документі слова запиту.

Практичні поради щодо використання символів

Використовуйте символ «+» для того, щоб звузити свій пошук. Цей метод корисний, коли пошукова система «завалює» вас інформацією.

Формулюючи запит, переконайтеся, що в процесі набирання математичної команди (+, – ) символи розташовані поруч зі словом, яке уточнює пошук, а не залишаєте поміж ними пробіл. Треба писати «фахівець+слюсар».

Знаки «плюс» і «мінус» звужують ваш пошук, обмежуючи його сторінками, які містять необхідну інформацію, але не обов’язково в тій послідовності, що ви вказали. Лапки дають змогу звузити пошук до конкретної фрази, яка має міститися на веб-сторінці саме в такому вигляді.

Якщо ваш текстовий запит містить один із термінів булєвої алгебри, необхідно переконатися, чи не забули ви поставити лапки, інакше пошукова машина може неправильно вас зрозуміти.

Використання команд, які замінюють булєвські оператори, допоможе вам економити час. Використовуйте замість:

І

&

АБО

|

ПОРУЧ

~

НЕ

!

Переконайтеся, що, набираючи булєвські команди, залишаєте між словами пробіл, тобто правильно буде написати: «будівельник НЕ кваліфікований робітник».

Здійснювати пошук інформації можна за різними формами слова або їх множину за допомогою символів-джокерів. Зазвичай таким символом є зірочка (*), іноді *.*. Ці «метасимволи», особливо перший, розуміють усі основні пошукові системи. Символи-джокери замінюють закінчення різних словоформ або утворюють множину. Наприклад: Введіть в поле пошуку торг*, і машина видасть вам усі сайти, на яких трапляються слова: торг, торгівля, назви компаній, магазинів, які містять це слово.

У деяких пошукових системах не вимагається використання символів-джокерів, оскільки вони і без того підтримують так званий морфологічний пошук (stemming). Вони відразу будуть шукати слово в усіх можливих формах. Іноді виникає ситуація, коли треба відключити цю можливість за допомогою математичних символів або булєвих операторів.

Для пошуку інформації необхідно чітко уявляти, що треба знайти. Якщо інформація потрібна для власних досліджень, підготовки доповіді або звіту, то доречно знайти відповіді на такі питання: які дані необхідні для цього? Для кого вони призначені? Скільки це буде коштувати? Який масив інформації можливо переробити в той ліміт часу, який для цього є?

Усі дані поділяють на три великі групи:

І – незаперечні факти – те, що вже відбулося і чітко зафіксовано в документах (наприклад, історичні події);

ІІ – корисні відомості – різновид першої групи: числова інформація (наприклад, статистичні дані), фінансова інформація (цифри, підсумкові дані);

ІІІ – погляди й думки (з технічної точки зору це не факти, але вони можуть бути використані).

Якщо інформацію необхідно підготувати на запит керівних органів, то доречно завжди уточнювати її обсяг, рівень деталізації відомостей, щоб не піти хибним шляхом.

МАЛЕНЬКІ СЕКРЕТИ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ

Пошук інформації в Інтернеті має свої особливості. Радимо ними скористатися. 

Практичні поради щодо пошуку понять 

Акроніми 

Якщо доводиться шукати поняття, яке позначено скорочено, то рекомендується використовувати булєвський оператор АБО (ИЛИ – рус. яз.), щоб розширити пошук. Наприклад, необхідно знайти інформацію про ПТО, тоді треба ввести в поле пошуку як абревіатуру, так і повну назву: ПТО або професійно-технічна освіта.

 Більш коректну інформацію можна отримати, звузивши її пошук. Це дає змогу зробити практично всі пошукові системи, обмежуючись колом веб-сайтів з певних ключових областей (пошукові машини з веб-директоріями) або популярних категорій. Так, на веб-сайті ukr.net представлено:

автомобілі;                                             відпочинок та розваги;

фінанси;                                                  медицина;

бізнес;                                                     Інтернет;

жінкам;                                                   Інтернет ЗМІ;

робота;                                                   освіта;

подорожі;                                               послуги;

інтернет-магазини;                                 спорт;

нерухомість;                                           держава.

 Однією із цих рубрик можна скористуватись, щоб обмежити одержання інформації з інших галузей, які, на думку пошукача інформації, не стосуються справи. Наприклад, обмежуючи свій пошук розділом «Освіта», можна одержати релевантні відомості та не торкнутися всіх апріорі не потрібних матеріалів.

 Практичні поради щодо пошуку текстової інформації в архівах

Більшість пошукових систем у нижній частині головної сторінки мають посилання на інші пошукові машини. В разі відсутності інформації за введеним ключовим словом досить клікнути на гіперпосилку іншої пошукової машини. Пошук буде знову розпочатий, але вводити ключове слово/словосполучення не потрібно.

 Нижня частина сторінки веб-сайту також містить «тематичні кільця» – веб-кільце, на які також доречно звернути увагу. Ці помічники є послідовністю досить близьких за тематикою сайтів, об’єднаних в єдиний замкнений ланцюжок. Досить часто на одному сайті виявляється не досить інформації, яку шукаємо, а на іншому можна отримати те, на що сподівалися, починаючи пошук. Подорожування по тематичному кільцю може забрати багато часу, однак частіше воно варте того, якщо потрібна інформація з якогось питання. Наприклад, на офіційному сайті державної архівної служби України http://www.archives.gov.ua/ є тематичне кільце, де пропонується Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу. Відправляючись туди, можна отримати всі бажані подробиці про архіви.

Всесвітнє павутиння містить текстову інформацію з моменту свого започаткування. Ця інформація зберігається в архівах, які існують і досі. Будь-хто може ними користуватися. Такі архіви подібні на статті зі словників, але обширніші і деталізованіші. Якщо потрібна детальна інформація з певної проблеми, то варто ними скористуватися. Дані в архівах досить часто оновлюються. Ці сайти мають назву gopher-архівів. Їх можна знайти за такими адресами:

Archie;                                           Galaxy;

Veronica;                                       Jughead.

Ці архіви можуть бути особливо корисними, якщо потрібен типовий архівний матеріал. У технічному плані система Gopher не є складовою частиною Всесвітнього павутиння і тому, набираючи в веб-браузері адресу такого архіву, треба писати gopher://, а не http://. Цим джерелом краще послуговуватися при провадженні академічних досліджень.

Джерелом інформації є конференції. Кожна конференція присвячена вузькій темі. Участь у конференції дає змогу вільно й ефективно обмінюватися з іншими користувачами своїми поглядами та інформацією. Підписавшись на таку конференцію (приєднавшись до її учасників), можна мати доступ до всіх питань, що на ній обговорюються. На електронну дошку оголошень можна направити питання, що цікавить, і отримати відповідь електронною поштою від фахівців – знавців конкретної теми і навіть визнаних експертів даної проблематики.

Служби Vigilant та InReference дають змогу здійснювати пошук за ключовими словами, а відповіді надсилаються електронною поштою. Це економить час, оскільки немає необхідності читати всі висловлювання учасників конференції з різних питань. Обидві пошукові системи дають змогу здійснювати сортування, а тому можна вказувати конкретно, що саме цікавить.

Зазначимо, що телеконференції допомагають одержати доступ до найновіших розробок в області фундаментальних досліджень. Проте результати досліджень, що на них оголошуються, не гарантують достовірності відомостей. Тому, використовуючи ці матеріали, треба покладатися на власну інтуїцію, оскільки перевірити їх немає можливості. Однак для аудиторії ці дані можуть здатися непереконливими, як би не була розвинута ваша інтуїція. І все ж саме телеконференції вказують ймовірний напрям пошуку, надають важливу інформацію, яка піддається перевірці.

Перелік конференцій можна знайти на будь-якому сервері (засіб, за допомогою якого ви отримуєте доступ до Інтернету; сервери обслуговують користувачів Інтернету, в свою чергу, останні є їхніми клієнтами). Конференції можна знайти за допомогою пошукових машин. Виключно на конференції орієнтована пошукова система Deja News. Вона зберігає архів більш як 15000 конференцій за останні декілька років.

Зараз існує більше ніж 24000 телеконференцій, тобто більш як 24 тисячі предметних областей є полем для пошуку необхідної вам інформації. Але знайшовши будь-яку конференцію, треба обов’язково відвідати ЧаВо – розділ питань, що задаються найчастіше (FAQ, Frequently Asked Questions). Є велика кількість FAQ, присвячених різній тематиці. Деякі сайти каталогізують їх і забезпечують можливість пошуку, наприклад ( Internet FAQ Consortium).

Межа між наукою і виробництвом поступово стирається і це спостерігається й у системі ПТО. Активну участь у розробленні стандартів, навчальних планів, програм, методик викладання спеціальних дисциплін беруть педагоги ПТНЗ. Учені проводять свої експерименти безпосередньо в ПТНЗ, а керівники навчальних закладів, педагоги стають співавторами цих досліджень, добре знаючи педагогічні технології, технології управління навчальними закладами і маючи на увазі конкретні практичні цілі. Користь такої співпраці цінують ті й інші. Власно кажучи, науку збагачують педагогічні колективи ПТНЗ, наукові теорії починають друге життя в навчально-виховному і навчально-виробничому процесах. Педагогічні процеси, в свою чергу, стимулюють розвиток педагогічної науки. Консерваторами є ті, хто не розуміє цю просту істину. Будь-то директор інституту, який думає, що впроваджувати роботи його співробітників мають «чужі дяді і тьоті», або директор заводу, директор навчального закладу, який очікує, що нову технологію йому принесуть на тарілочці з усіма необхідними економічними розрахунками і з повною гарантією. Помиляються й ті практики, хто вважає, що без науки вони самі на передній лінії впровадження новацій, а тому дуже багато часу і зусиль займає в них «винахід велосипеду», тобто того, що вже давно існує, а його користь доведена або, навпаки, спростована.

Саме конференції (науково-теоретичні, науково-практичні, науково-методичні) в реальному часі або в online є прикладом співпраці науковців і практиків. 

Раціональний підхід

Тут доречно сказати таке. Серед керівників ПТНЗ ще чимало таких, хто сам бере участь у конференціях лише за вимогою керівних органів і тому з невеликим бажанням відпускає своїх підлеглих для участі в них, або ставить вузькі споживчі цілі перед тими, кого відряджає. При цьому більше втрачають фахівці з міжгалузевим профілем, що насамкінець позначається на розвитку важливих наукових і педагогічних напрямів (педагогічних технологій, методик тощо).

ДЛЯ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ ВИКОРИСТОВУЄМО ПОМІЧНИКІВ

З огляду на практичний досвід роботи з керівниками ПТНЗ вважаємо доречним окремо розглянути принципи дії пошукових служб. Свою назву вони виправдовують цілком, оскільки шукають інформацію замість нас. Ці системи мають сховище ключових слів, які згадуються на веб-сайтах. Машина оперативно проглядає базу даних, щоб знайти сайти, які відповідають запиту. Треба ввести в поле пошуку необхідне слово, і пошукова система знайде всі сайти, на яких воно трапляється. Принцип їх роботи базується на пошуці слів на головній сторінці веб-сайту. Часто вони перевіряють лише перші параграфи (розділи, частини). Тому, якщо задане слово знаходиться далі, а не на початку тексту, то пошукова система цю сторінку не виведе на екран комп’ютера. Програмний механізм – робот пошукової системи обходить веб-сайти. Цей «повзунок» зчитує мета-інструкції веб-сайтів – елементи заголовків HTML-документів: назва сторінки, що виводиться браузером у заголовок, електронна адреса (URL – inform resourse lokator, тобто однаковий визначник ресурсів), опис змісту сайту і, що найважливіше, ключові слова. Функцією цих роботів є також нагляд за тим, аби ключові слова, заявлені для певного сайту, відповідали реальному змістові його початкової сторінки. Однак цей метод має свої недоліки. Одним з них є те, що пошукові машини індексують все без винятку. Тому, починаючи роботу з ними, варто мати на увазі: якщо буде вжито просто одне слово, то одержите великий масив сайтів.

Для прискорення пошуку фахівці рекомендують ввести додаткові слова. Принцип пошуку такий: чим більше слів буде введено в поле пошуку, тим вищий шанс, що пошукова машина видасть те, що шукаємо. Однак, якщо пошук відбувається за ключовими словами і при цьому вводиться кілька слів, то їх треба брати в лапки. Наприклад, «якість професійної освіти», інакше пошукова система буде шукати кожне слово окремо. Наприклад, якщо ви введете без лапок якість підготовки фахівців у ПТНЗ, то пошукова система видасть приблизно 28500 сайтів (за кожним окремим словом буде посилання на велику кількість сайтів: якість + підготовка + фахівці + ПТНЗ). Якщо ж ввести ці слова в лапках, то машина видасть такий результат: «Нет результатов для «якість підготовки фахівців ПТНЗ» (запис з екрану комп’ютера).

Практичні поради

Для пошуку інформації зручно використовувати контекстне меню. За його допомогою можна відкрити кілька вікон, не загубивши похідної станції переходу. Поки завантажуватиметься одне вікно, можна ознайомитися з інформацією в тому, що вже відкрилось. Ті вікна, в яких інформація не задовольняє потреби, треба просто закрити. Діяти потрібно за таким алгоритмом: клацнути правою кнопкою миші на гіперпосилання на будь-який сайт → побачити меню з переліком різних опцій → вибрати «Відкрити в новому вікні» → клацнути по ньому лівою кнопкою миші → відкриється веб-сайт у новому вікні.

Завжди використовуйте кілька пошукових систем, оскільки всі вони різні, всі працюють з неоднаковою швидкістю і кожна використовує свої ключові слова. Їхні назви можна додати у список вибраних сторінок, що в подальшому полегшить доступ до них.

 Здійснюючи пошук інформації за допомогою пошукових систем, доречно знати, що більшість з них безкоштовні. Свої прибутки вони отримують за рахунок розміщення реклами. Як би швидко не працювала пошукова машина, але вона не в змозі охопити більше, ніж 15% усіх Інтернет-ресурсів. Тому рекомендується користуватись не одним пошукачем (зараз їх десь із 350).

Українські пошукові системи.

Мета – найпопулярніша пошукова система, яка використовується для пошуку по українських серверах і серверах з українською тематикою.

UAportal – український портал – пошукова система і систематичний каталог.

UAport – українська пошукова система надає можливість пошуку інформації по українських серверах. Має тематичний каталог мережевих ресурсів України і регіональний каталог Web-ресурсів. Сайти з усіх областей України.

Російські пошукові системи.

Yandex – одна з найпопулярніших пошукових систем, що призначена для роботи з «російськомовним» Інтернетом. Крім того, використовуючи сервіс на http://wordstat.yandex.ru/, можна перевірити статистику ключових слів, тобто перевірити частоту запиту ключових слів.

Rambler – одна з найпопулярніших пошукових систем, яка також використовується для роботи з «російськомовним» Інтернетом.

Апорт – одна з найпопулярніших пошукових систем, яка теж використовується для роботи з «російськомовним» Інтернетом.

MetaBot.ru – Російська метапошукова система (метапошукові системи не мають власних баз даних, вони передають одержаний запит кільком пошуковим системам з наступною обробкою і видачею результатів пошуку та посиланням на пошукові машини).

Nigma – інтелектуальна пошукова система, перевагою якої є те, що її алгоритм шукає документи з урахуванням російської орфографії, об’єднує результати, одержані з різних пошукових систем, використовує запити користувачів для покращення якості кластеризації і лічильники для сортування результатів пошуку.

Зарубіжні пошукові системи.

Google in English – Google – це потужна і популярна пошукова система, яка має множину додаткових сервісів.

Google in Ukraine – забезпечує пошук інформації в Інтернеті російською та українською мовами.

Google in RU – забезпечує пошук в Інтернеті і пошук інформації, вираженої російською мовою.

AltaVista – одна з найстаріших й великих пошукових систем. Призначена для пошуку як спеціальної інформації у певній галузі знань, так і для пошуку інформації загального характеру.

HotBot – теж призначена для пошуку як спеціальної інформації у певній галузі знань, так і для пошуку інформації загального характеру.

Yahoo! – перша і одна з найпопулярніших пошукових систем.

Bing – нова пошукова система компанії Microsoft.

Рекомендується використовувати й такі пошукові машини:

• Excite;
• Lycos;
• Direct hit;
• Northern Light;
• Deja;
• Go To.

Щоб потрапити на ці сайти, досить ввести в адресний рядок їхні назву плюс суфікс .com наприкінці. Не треба боятися зробити помилку при написанні цих назв, оскільки у цих пошукових машинах передбачені можливі варіанти. Опинившись у просторі будь-якої пошукової машини, введіть словосполучення «пошукові машини», і з’явиться можливість одержати ще низку варіантів.

Можна також використовувати метод пошуку інформації за допомогою метапошукових машин – пошук відомостей за допомогою кількох пошукових машин. Метапошукова машина «сканує» бази даних кількох пошукових машин водночас і «скопом» видає перелік результатів. Якщо не вдалося знайти те, що шукали, або необхідна більш детальна інформація, то метапошук може виявитися корисним, особливо якщо здійснюється пошук не зовсім зрозумілої інформації.

Однак і такий метод пошуку інформації має певні недоліки. Насамперед метапошукові системи подавляють великим масивом інформації. Адже кожний новий пошук, кожний наступний запит обробляється в окремому вікні, що ускладнює роботу – користувача цієї системи просто засипає інформацією. Тобто цей метод радше використовувати тим, хто є знавцем подібних засобів. Крім цього, більшість метапошукових машин «не дружать» з математикою або логічними операторами, що також призводить до певних недоліків. Але ці пошукові системи може випробувати кожний. Назвемо їхні адреси:

• AllOne;
• Savvy Search;
• Web-searh4 Suite101;
• Searcha-z;
• Cyward;
• Matchsite.

ВИДИ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ ТА ПРІОРИТЕТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ПТНЗ

Розвиток суспільства в ХХІ ст. характеризується переходом в інформаційну цивілізацію, що зумовлює динамічний процес наукового знання та експоненційне його зростання. Обсяг наукової, політичної, культурологічної та іншої інформації зростає досить швидкими темпами, що ставить перед людиною проблему виживання в інформаційних потоках. Науковці дотримуються думки, що розв’язання окресленого питання можливе тільки завдяки забезпечення технологізації інформаційних процесів, під якими розуміють виникнення, передачу, нагромадження, пошук та обробляння інформації. Технологізація інформаційних процесів актуалізує методи й методики пошуку інформації в новому інформаційному середовищі – Інтернеті, які мають іншу класифікацію.

Видами пошуку в Інтернеті є:

• повнотекстовий пошук – здійснюється по всьому змісту документа (прикладом такого пошуку може бути будь-яка інформаційно-пошукова система (ІПС): www.yandex.ru, www.google.com, Yahoo!, Baidu, Bing тощо;
• пошук за метаданими – пошук за деякими атрибутами документа: назва, дата створення, розмір, автор тощо (наприклад, діалог пошуку в файловій системі MS Windows);
• пошук зображень – пошук за змістом зображень (світлин, завантажених користувачем або даних URL зображення), в результаті чого можна одержати подібні зображення (робота ІПС Polar Rose, Picollator тощо).

Ефективність пошуку інформації залежить від чіткого уявлення того, що необхідно робити, тобто ця робота має плануватися. Є процедура пошуку інформації в мережі Інтернет, який здійснюється поетапно:

І етап – визначення предмета пошуку – визначаєте, що конкретно Вас цікавить;

ІІ етап – складання списку ключових слів – з’ясовуєте, як може називатися те, що Вас цікавить;

ІІІ етап – вибір інформаційного простору – визначаєте, де може знаходитися те, що Вас цікавить;

IV етап – визначення інструменту пошуку – приймаєте рішення, як простіше і швидше знайти те, що Вас цікавить;

V етап – попередній пошук – спробуйте знайти;

VІ етап – аналіз одержаної інформації – вивчіть одержану інформацію і, в разі необхідності, скоригуйте всі попередні дії;

VІІ етап – додатковий пошук – здійсніть подальший пошук, доки не отримаєте відповіді на своє запитання.

Бажано також визначити час, за який буде здійснюватися пошук інформації, оцінити альтернативні способи одержання інформації і ступень важливості цієї інформації у контексті визначеної проблеми.

Інтернет сьогодні для багатьох фахівців є на першому місці серед джерел інформації, однак насправді все залежить від того, яку саме інформацію необхідно знайти. Принагідно зазначимо, що Інтернет – це велика віртуальна бібліотека, у якій зберігається неймовірне розмаїття інформації з будь-якого питання. Однак ця глобальна мережа не позбавлена недоліків, а саме:

• може даремно забрати час, якого у керівника завжди обмаль;
• деяка інформація цілком свідомо тенденційна або некоректна;
• досить неосяжна для здійснення досліджень, якщо не визначитися напевно, як необхідно діяти;
• має багато моментів, які можуть відволікати і завести в «глухий кут», заманювати і тим самим додатково заплутувати.

Безперечно, Інтернет є найкращим джерелом інформації, але користуючись ним, не можна ігнорувати інші джерела, наприклад, такі:

• статистична і бухгалтерська звітність, аудиторські та фінансові звіти, офіційні бюлетені й збірники наказів МОН молоді та спорту;
• біографи та історики;
• внутрішні бібліотеки ПТНЗ і річні звіти, локальна документація й протоколи засідань і нарад;
• друзі, колеги, експерти;
• фінансові дайджести, моніторингові огляди ринку праці й ринку освітніх послуг, журнали, підручники, підбірки газет, брошури, періодичні видання, наукові журнали та інша періодика;
• видавництва;
• національні, міські та університетські бібліотеки (можуть бути в електронному форматі);
• інформація конкурентів;
• довідники;
• спеціалізовані асоціації та професійні корпорації;
• центри зайнятості населення;
• роботодавці;
• місцеві органи самоврядування.
• Керівник може отримати інформацію й з таких джерел:
• спостереження;
• опитування;
• співбесіда;
• документи.

Крім цього, у керівника є свої специфічні методи і джерела інформації, які безпосередньо становлять значну частину особистого регламенту. Йдеться про такі інформаційні процеси, як:

• обхід робочих місць і обмін інформацією з підлеглими;
• прийом відвідувачів з приватних питань педагоги, учні, їхні батьки, заступники, представники громадських організацій, роботодавці, представники різних фірм, корпорацій, рекламних агентств тощо;
• закритий (призначений) прийом відвідувачів з важливих питань;
• наради, засідання семінари;
• робота з кореспонденцією та іншими діловими паперами, візи й підписи;
• листи, диктування і усна передача розпоряджень;
• поїздки в службових справах;
• вільний час для самоосвіти або наукової діяльності. Пріоритети цих інформаційних процесів та їхня послідовність у діяльності керівників можуть істотно змінюватися. На початку і наприкінці навчального року більше уваги приділяється прийомові відвідувачів, проведенню оперативних нарад, а кабінет директора нагадує «штаб діючої армії».

Джерелом інформації може бути звичайна телефонна розмова, факс або електронне послання – запит в одну з інстанцій.

Суспільна думка також є інформацією, яку повинен знати керівник, готуючи низку питань. Під час її вивчення треба пам’ятати про такі моменти, як політика, поради і консультації, застереження, офіційна позиція держави, угоди, директиви, а також приписи керівництва з проблематики, яка цікавить у певний момент. Джерелом суспільної думки є маркетингові дослідження, однак вони не завжди придатні для використання у сфері ПТО, окрім них, досить багато різних канцелярій, які діляться своєю інформацією, або її «ласим шматочком».

Є й можливість підписатися на інформаційну базу даних (наприклад, Новостной портал – Ліга.net), яку отримувати на електронну адресу, або через соціальні мережі. Альтернативними ресурсами для одержання інформації є онлайнові дослідницькі агентства, які забезпечені сучасними засобами. Вони відомі як «банки чистих знань» або «індекси знань» і є частиною позамережевого простору, тобто за межами Інтернету. Їхніми послугами можуть користуватися клієнти, здатні оплачувати ці послуги (через Інтернет-мережу, користуючись кредитною карткою).

Доцільно зауважити відносно пошуку інформації таке: ні в якому разі не можна вважати, що чим більше ви знайдете інформації, прочитаєте її, тим більше будете знати. Треба пам’ятати, що ціль будь-якої інформації полягає в тому, щоб нести знання. Вона не може бути досягнута шляхом її масового поглинання. Більш того, наголошують дослідники інформації та інформаційних процесів, поверхнева інформація завдає істотної шкоди керівникові, продукує в нього ілюзію фахівця знаючого і дедалі більше уводить в сторону від дійсно позитивного.

МЕТОДИ СИНТЕЗУ ІНФОРМАЦІЇ

Аналіз і синтез є протилежними і водночас нерозривно пов’язаними між собою процесами. В інформаційно-аналітичній компетентності керівників ПТНЗ синтезуючі вміння і навички ми розглядаємо як окремий компонент, належна сформованість якого дозволить кваліфіковано виконувати синтез інформації. В науковій літературі під синтезом розуміють процес реального і уявного об’єднання різних сторін, частин предметів у цілісну систему. В науковому світі саме синтезові відводиться пріоритетна роль. Американський соціолог Елвін Тоффлер зазначає: «Я впевнений, що сьогодні ми стаємо на порозі нової ери синтезу. В усіх галузях знань – від точних наук до соціології, психології і економіки, особливо економіки – ми, ймовірно, побачимо повернення до великомасштабного мислення, до узагальнювальної теорії, до складання частин знову в єдине ціле».

Однак, як свідчить вивчення наукових праць з методології, акцентуючи увагу на важливості операцій синтезу в будь-якій діяльності людини, насамперед в управлінській, дослідницькій, його методи не достатньо прописані. Зважаючи на необхідність розвитку в керівників ПТНЗ умінь синтезувати (синтезуючі вміння), ми звернулися до сучасної філософської літератури. Наш співвітчизник, філософ О. Малюта, розкриваючи проблеми сучасної світоглядної парадигми, акцентує увагу на прояві в наш час тенденції до інтеграційних процесів у всіх сферах людської діяльності, що вказує на явну недостатність аналітичної компоненти в аналогічних процесах. Він наголошує: «Така недостатність потребує, з однієї сторони, збереження аналітичних можливостей в стандарті мислення (навіть їх ще більшого розвитку), з іншої ­ необхідно розширити мислення до здатності виконувати операцію синтезу, без якої ні розуміння, ні реалізація інтеграційних процесів принципово неможливі».

Таким чином, керівник ПТНЗ, маючи справу із складними і системними предметами, має приймати рішення, розробляти сценарії подальшого розвитку процесу підготовки кваліфікованих робітників на основі реалізації процедур аналізу та синтезу здебільшого просторово-часових частин, що зумовлює практичну діяльність людей, яка ґрунтується на з’єднанні та роз’єднанні. Доцільними є також логічний аналіз і синтез, на яких будується наукове пізнання.

Найбільш важливою процедурою обробки інформації є синтез даних – логічне об’єднання елементів інформації, яка зовні не має зв’язків, в систему єдиної спрямованості. Щоб це зробити, необхідно сформулювати гіпотезу. На цьому етапі роботи з інформацією мають бути розв’язані такі завдання:

• встановлення зв’язків між розрізненими елементами;
• укладання їх в єдину логічну схему (наприклад, описова модель об’єкта – кваліфікованого робітника або модель поведінки керівника ПТНЗ в умовах децентралізації управління);
• формулювання на основі розроблених моделей гіпотези;
• визначення потреби в тих відомостях, яких не вистачає;
• визначення завдання щодо їх знаходження.

Розкриваючи сутність роботи з інформацією, І. Нежданов виокремлює варіанти синтезу, що найбільш широко використовуються на практиці. Це:

• опис;
• групування даних;
• типологізація;
• причинно-наслідковий аналіз;
• гіпотетичний метод.

Розглянемо характеристику методів синтезу інформації, наведену дослідником:

• Опис          – здійснюється в межах завдання, визначеного аналітиком, і слугує абстрактному (умоглядному) пізнанню, відображенню різних сторін об’єкта, явища або події (процесу), що вивчається. За допомогою опису інформація перетворюється в той вигляд, котрий дозволяє використовувати її як матеріал для пояснення подій, що відбуваються (змін). Опис ще можна розглядати як модель предмету, який описують. Опис подій можна робити, відповідаючи на запитання: «який?, яке?, яка?, скільки? тощо», тобто схарактеризувати його якісні і кількісні сторони, властивості предмета, явища, події, процесу. Цим опис відрізняється від констатації фактів, яка лише відповідає на запитання: «що?, де?, коли?», тобто виявляється лише наявність або відсутність певної події, зміни. Головним є характеристика об’єкта, що вивчається, виявлення якостей, особливо тих, що відрізняють його від маси подібних. Тому чим детальніший опис, тим більше відомостей можна одержати про предмет (об’єкт) дослідження.
• Групування даних – упорядкування даних за певною ознакою залежно від мети, визначеною аналітиком (за рисами характеру, видами діяльності, подіями тощо). Групування дозволяє зв’язати розрізнені факти в єдину систему, яка відповідає тому чи іншому припущенню, робочій гіпотезі тощо. Групування доцільно здійснювати в такій послідовності: скласти блок-схему опису об’єкту, що вивчається → сформувати укрупнені блоки → всередині них сформувати групи → всередині груп сформувати чарунки.
• Типологізація – пошук стійких сполучень властивостей ситуацій, процесів, подій, феноменів (наприклад, ознаки, що характеризують певну групу людей в залежності від їх професії, місця в структурі управління організацією, моральних якостей, соціального статусу тощо).
• Причинно-наслідковий аналіз – причинною залежністю є зв'язок явищ, одне з яких породжує друге. Перше явище називають причиною, а друге наслідком. В часі причина завжди передує наслідку. Однак причинно-наслідковий зв'язок не можна зводити до звичайної послідовності подій.

Причинно-наслідковий аналіз можна здійснити кількома логічними методами:

• метод виключення;
• метод схожості;
• метод відмінностей;
• гіпотетичний метод;
• метод моделювання – експертні системи, статистичні методи, самонавчаючі алгоритми.

Таким чином, постійно розвиваючи уміння і навички з аналітико-синтетичної переробки інформації, керівник не тільки вдосконалює свій професіоналізм, підвищує рівень ефективності управлінської діяльності, отримує нові знання, а й продукує нові знання, вдосконалюється як дослідник, що підвищує рівень його суб’єктності, управлінської та особистісної культури, залучаючи до цього процесу підлеглих, формує комплементарну команду, здатну швидко реагувати на зміни.