РОБОТА НАД ЛІТЕРАТУРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

Не зважаючи на те, що робота над літературними джерелами інформації властива здебільшого для різних наукових досліджень, у практиці управління ПТНЗ їй відводиться значна роль – інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень. Адже саме «науковість – якість знань, освіченості, широти світогляду» є одним із домінуючих показників авторитету керівника, який в ранжуванні його найважливіших якостей висунутий на перше місце [1, с. 230]. На другому місці діловий авторитет (ділові якості) керівника – компетентність, навички, досвід, або експертна влада. Її також ототожнюють з інформаційною владою, оскільки «носій експертної влади характеризується й найбільшою інформованістю в виробничих питаннях, але експертна влада передбачає вищість не тільки в знаннях та інформації, але й в навичках і уміннях їх використовувати. А інформаційна влада здатна слугувати не тільки розповсюдженню об’єктивних відомостей, але й маніпулювати, тобто управляти свідомістю і поведінкою персоналу всупереч інтересам людей, тобто може бути і засобом обману» [1, с. 230–231]. Крім цього сучасний керівник не може бути успішним, якщо не вміє одержувати обґрунтовану та об’єктивну інформацію про поведінку суб’єктів економічного середовища (на рівні регіону), причинах і чинниках впливу на неї. Зазвичай, така інформація або відсутня взагалі, або її недостатньо для прогнозування і корегування поведінки. Її «не знайдеш на поверхні», а тому необхідне спеціальне дослідження. Очевидним є те, що будь-яка проблема, пов’язана з життям людей і суспільства, характеризується багатьма чинниками – психологічними, економічними, соціологічними, педагогічними, юридичними, організаційно-трудовими та техніко-технологічними. Вочевидь, що спираючись лише на власний досвід та інтуїцію, вирішити їх не вдається реальним. У зв’язку з цим І. Андреєва наголошує: «Науковий підхід до дослідження дійсності, на відміну від буденного, дозволяє виявити і використати глибинні, істотні системоутворюючи чинники, наблизитися до істинного знання. Він розуміє дослідження властивостей та особливостей об’єкта вивчення, встановлення його сутнісних ознак, властивостей, якостей, закономірностей розвитку, зв’язків і чинників, що визначають поведінку» [2, с. 362]. А це, відповідно, вимагає роботи з літературними джерелами.

Практичні поради

Починаючи роботу з літературними джерелами інформації слід звернути увагу на таке:

- літературні джерела можуть бути застарілі і не відповідати сучасним досягненням науки, а тому потрібно пам’ятати, що найбільш інтенсивно використовуються наукові журнали одно-чотирирічної давності. Оперативний масив довідково-інформаційних фондів бібліотек не перевищує 7–8 років;

- необхідно користуватися новітніми, фундаментальними і геніальними роботами.

Визначивши проблему дослідження та сформулювавши її, слід здійснити обробку семантичної інформації – визначити смисл (зміст, суть, сутність) понять, що містяться в сформульованій проблемі. Це дозволить:

- виявити смислові зв’язки між словами вихідного тексту;

- скласти тезаурус (тип словника, що подає лексичний склад мови в максимально повному обсязі), який дозволить «розмовляти однією мовою» в колективі під час розгляду проблеми;

- визначитися зі структурою дослідження;

- конкретизувати напрями наукового пошуку;

- зорієнтуватися в виборі необхідних літературних джерел інформації.

Щоб робота з літературними джерелами була ефективною, керівнику необхідно зосередитися на вирішенні низки найважливіших завдань, тобто діяти за певним алгоритмом:

- зібрати літературні джерела, які б передбачали фіксацію всього інформаційного масиву (наприклад, методична тема, над якою працює ваш навчальний заклад, сформульована таким чином: «Педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників для будівельної галузі». Тоді в списку літератури мають бути наукові джерела з проблеми створення педагогічних умов для підготовки кваліфікованих робітників у системі ПТО; ті, що розкривають сутність якості професійної підготовки кадрів, та наукові джерела, в яких висвітлені шляхи підготовки кваліфікованих робітників для будівельної сфери; в нагоді також стане література, в якій узагальнено педагогічний досвід роботи вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів з підготовки кваліфікованих робітників, та обґрунтовані педагогічні технології з окресленої проблеми);

- відібрати з зібраного масиву літератури ті джерела, які ви будете використовувати в дослідженні зазначеної проблеми, користуючись критеріями: час існування джерела; його фундаментальність; авторитет у науці, який виражається індексом цитування, думкою експертів тощо;

- класифікувати літературні джерела (визначити їх тип) за змістовим значенням: ті, що відображають певні аспекти об’єкта і предмета дослідження (І група – присвячена теоретичним аспектам об’єкта і предмета, ІІ – розглядає ті або інші аспекти об’єкта, тобто відображає різне його наочне бачення) та наочні джерела, які можуть бути теоретичними (обґрунтовують закономірності) і емпіричними (містять факти);

- здійснити опис літературних джерел, побудувати літературний огляд, який дозволить визначити пізнавальну суть літературного джерела (це можливо зробити, відповівши на запитання: які проблеми предмету дослідження висвітлюються в цьому джерелі? Наскільки повно висвітлена в ньому проблема? Які проблеми залишилися поза увагою автора?);

- зробити реферування літературних джерел, підготовити на них посилання.

Література

1.                 Столяренко Л. Д. Психология управления: Учебное пособие / Л. Д. Столяренко. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д : Феникс, 2005. – 512 с.

2.                Экономическая психология / Под ред. И. В. Андреевой. – СПб : Питер, 2000. – 512 с. – (Серия “Теория и практика менеджмента”)