Шукати в цьому блозі

вівторок, 5 лютого 2013 р.


КОРИСТУЙТЕСЯ РІЗНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ, 
ЩОБ УПРАВЛЯТИ ЕФЕКТИВНО

У керівника є свої специфічні методи і джерела інформації, які безпосередньо становлять значну частину особистого регламенту. Йдеться про такі інформаційні джерела, як:
- обхід робочих місць і обмін інформацією з підлеглими;
- прийом відвідувачів з приватних питань: педагогів, учнів, їхніх батьків, представників громадських організацій, різних фірм, корпорацій, рекламних агентств тощо;
- закритий (призначений) прийом відвідувачів з важливих питань;
- наради, засідання семінари;
- робота з кореспонденцією та іншими діловими паперами, візи й підписи;
- листи, диктування і усна передача розпоряджень;
- поїздки в службових справах;
- вільний час для самоосвіти або наукової діяльності.
Пріоритети роботи з цими інформаційними джерелами та їхня послідовність у діяльності керівників можуть істотно змінюватися. На початку і наприкінці навчального року більше уваги приділяється прийомові відвідувачів, проведенню оперативних нарад, а кабінет директора нагадує «штаб діючої армії».
Джерелом інформації може бути звичайна телефонна розмова, факс або електронне послання – запит в одну з інстанцій.
Суспільна думка також є інформацією, яку не завадить знати керівникові, готуючи низку питань. Під час її вивчення треба пам’ятати про такі моменти, як: політика, поради і консультації, застереження, офіційна позиція держави, угоди, директиви, а також приписи керівництва з проблематики, яка цікавить у певний момент. Джерелом суспільної думки є маркетингові дослідження, однак вони не завжди придатні для використання у сфері ПТО, окрім них, досить багато різних канцелярій, які діляться своєю інформацією, або її «ласим шматочком».
Є й можливість підписатися на інформаційну базу даних (наприклад, Новостной портал – Ліга.net), яку отримувати на електронну адресу, або через соціальні мережі. Альтернативними ресурсами для одержання інформації є онлайнові дослідницькі агентства, які забезпечені сучасними засобами. Вони відомі як «банки чистих знань» або «індекси знань» і є частиною позамережевого простору, тобто за межами Інтернету. Їхніми послугами можуть користуватися клієнти, здатні оплачувати ці послуги (через Інтернет-мережу, користуючись кредитною карткою, електронним гаманцем).
Доцільно зауважити відносно пошуку інформації таке: ні в якому разі не можна вважати, що чим більше ви знайдете інформації, прочитаєте її, тим більше будете знати. Треба пам’ятати, що ціль будь-якої інформації полягає в тому, щоб нести знання. Вона не може бути досягнута шляхом її масового поглинання. Більш того, поверхнева інформація завдає істотної шкоди керівникові, продукуючи в нього ілюзію фахівця знаючого і тому дедалі більше уводить в сторону від дійсно позитивного.

Немає коментарів:

Дописати коментар