Шукати в цьому блозі

середа, 13 лютого 2013 р.

ЯКІСНО-ЗМІСТОВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Цією статтею розпочинаю серію публікацій, в яких розкривається методика якісно-змістового перетворення інформації. Без цих процедур не представляється можливим продукування нового знання. Знання методів обробки інформації, їх використання в педагогічній практиці є надзвичайно важливим компонентом професійної компетентності не тільки керівників ПТНЗ, але й педагогів, оскільки їх основні функції – навчальна, виховна, розвивальна, методична можуть бути реалізовані лише за умов якісної роботи з інформацією, кінцевим результатом якої має стати продукт у вигляді нового знання. Багато хто з педагогів сьогодні береться за створення підручників, посібників, методичних рекомендацій, не підозрюючи, про основні етапи здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), її принципи, методи, способи, технології.
Підсумковим етапом ІАД керівників, спрямованої на забезпечення управлінського процесу ПТНЗ, є якісно-змістове перетворення інформації. В науковій літературі як синонім використовуються ще поняття «аналітико-синтетична переробка інформації» або «наукова обробка інформації», під якими розуміється «упорядкування зібраних матеріалів шляхом їх систематизації з метою зробити осяжними, компактними, придатними для аналізу, тобто приведення їх до вигляду, коли фактичні дані починають «говорити», «процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів» [1; 4]. Вторинний документ є результатом аналітико-синтетичної та іншої обробки одного чи кількох первинних документів з метою пристосування інформації до інформаційних потреб споживача [2].
Здійснивши пошук інформації та сформувавши певну базу даних з тієї чи іншої проблеми, керівник має зробити певні висновки, знайти закономірності та тенденції, що будуть покладені в основу прийняття управлінського рішення. Для цього необхідно узагальнити первинну інформацію, проаналізувати її та науково інтерпретувати, тобто слід застосувати методи аналізу і обробки одержаних даних та відомостей. Ю. Сурмін зазначає: «У науці під методами аналізу й обробки інформації мають на увазі способи перетворення емпіричних даних, отриманих у ході дослідження, з метою зробити дані придатними для змістовного аналізу, перевірки дослідницьких гіпотез та інтерпретації. Проте встановити досить чітку межу між методами аналізу і методами обробки неможливо» [5, с. 219].
Результати спостереження та співбесід з керівниками різних ланок управління ПТНЗ свідчить, що серед них досить поширена думка про непричетність практиків управління до дослідницької діяльності. На це вказують і науковці. Так, Е. Коротков зазначає: «Багато хто вважає, що дослідження – це завдання наукового робітника, в повсякденній роботі у менеджера для дослідження немає часу і немає необхідності. Це хибна думка. В сучасному менеджменті дослідження є головним чинником успіху, а якщо висловлюватися по-науковому, – головним чинником підвищення ефективності управління» [3, с. 9]. Обґрунтовуючи цю думку, автор зауважує, що саме дослідження дозволяє виявити резерви розвитку організації, з’ясувати причини гальмування різних процесів на шляху вдосконалення діяльності, спрогнозувати ризики та визначити перспективні напрями, що потребують підтримки. На його переконання, розвиток професіоналізму менеджерів у різних сферах діяльності веде до розуміння дослідження як закономірного і природнього елемента їхньої «практичної ефективності». Таким чином, учений доводить, що не можна дослідження зв’язувати лише з науковою діяльністю і навіть з науковим підходом. Він підкреслює, що дослідницька діяльність нині є не чим іншим, як чинником професіоналізму, освіти і мистецтва. Базуючись на цих доводах, Е. Коротков пропонує під дослідженням розуміти вид діяльності людини, який полягає в:
а) розпізнанні проблем і ситуацій;
б) визначенні їх походження;
в) виявленні властивостей, змісту, закономірностей поведінки і розвитку;
г) установленні місця цих проблем і ситуацій в системі накопичених знань;
д) знаходження шляхів, засобів і можливостей використання нових уявлень або знань про дану проблему в практиці її розв’язання [3, с. 9].
Література
4.       Красовский Р. М. Информационно-аналитическая компетентность как компонент профессиональной подготовленности менеджера / Р. М. Красовский // Ярославский педагогический вестник. – 2012. – № 2. – Том II (Психолого-педагогические науки). – С. 193–198.
5. Сурмін Ю.П. Майстерня вченого: Підручник для науковця / Юрій Петрович Сурмін. К. : Навчально-методичний центр "Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні"

2 коментарі:

  1. Я перш за все вважаю себе викладачем технології, тому при підготовці до уроку я вивчаю підручники , посібники і різні інформаційні джерела, для того щоб за короткий термін в 45 хвилин, раціонально подати інформацію для учнів за темою урока.
    Без вміння аналізувати і систематизувати інформацію - неможливо отримати високі результати з навчальних досягнень учнів.До наші сучасні діти - це діти інформаційного середовища, тому якщо інформації подавати "сухо" вони не будуть тебе слухати і урок поставлених цілей ніколи не досягне.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую, що поділилися своїми думками. Дійсно, підготовка до уроку вимагає від викладача потужної інформаційно-аналітичної діяльності. А чи Ви користуєтеся іншими джерелами інформації, окрім підручників і посібників? Якщо так, то якими? Справа в тому, що поки напишуть, а потім видадуть підручник проходить багато часу, інколи більше року, а цей період технології оновлюютьс або, взагалі зявляються нові.

    ВідповістиВидалити