ЦИТАТА – ДЕЛІКАТНИЙ МЕТОД ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

У процесі обробки інформації застосовуються цитати (лат. cito – приводжу, проголошую) – дослівний уривок з будь-якого тексту, що наводяться письмово чи усно для підтвердження міркування.

Наприклад:

Вивчивши стан дослідження формування інформаційно-аналітичної компетентності у менеджера, дослідниця дійшла висновку, що цей аспект менеджерської діяльності представлений в наукових психолого-педагогічних працях найменше, хоча «аналітика присутня практично в усіх сферах професійного управління і є передумовою прийняття раціональних управлінських рішень, що виступає основним показником ефективності системи менеджменту в організаційних структурах державного та недержавного типу» [5, с. 27] (обов’язкове посилання на літературне джерело).

Досліджуючи основні характеристики і сфери прояву інформатизації суспільства Н.П. Ващекин і Ю.Ф. Абрамов зазначають: «…проблема інформатизації не є чисто технічною, а значною мірою соціокультурною»

Дослідники підкреслюють, що взаємовідносини системи управління і системи інформації можна відобразити таким чином: «При наявності достатньої інформації погана система управління аби як, але може здійснювати управління; при відсутності інформації дуже гарна керуюча система втрачає здатність до управління» [11, с. 51].

Керівнику на замітку

До виписування цитат існують певні вимоги:

- цитування здійснюється після ретельного ознайомлення з найближчим до уривка текстом;

- цитуються основні, закінчені й оригінальні думки;

- цитата береться в лапки;

- якщо цитата починається із середини речення, тобто використовується у неповному обсязі, то супроводжується відкрапковуванням (на початку – «… – ____»; усередині – «___...___»; наприкінці – «____...»; пропущена з певних причин значна частина цитати позначається <…>);

- після цитати в дужках вказується джерело, з якого вона взята; необхідно зазначати назву книги або статті, а також том, у якому ця робота вміщена; вказати місце видання, видавництво, рік, сторінки;

- для доповнення цитати власними словами використовують дужки – неавторський текст, але треба стежити, щоб думка автора цитати не була спотворена;

- у цитаті треба точно відтворювати курсиви, підкреслення, розрядки, якщо вони зроблені автором; у такому разі робиться примітка (курсив автора); слід виписувати в окремі зошити з помітками проблем, яких стосується цитата; за необхідності можна виділити, наприклад, курсивом, розрядкою слова терміни, словосполучення, думки автора (якщо вони в нього не виділені, то в дужках робиться одразу ж примітка – (курсив наш – Г.В.));

- можна також кожну цитату виписувати на окремий аркуш паперу, при цьому необхідно обов’язково у правому верхньому куті зазначати проблему, якої вона стосується, а на звороті або в кінці аркуша записати свої думки з приводу даної цитати;

- аркуші з цитатами слід зберігати у певній системі.

Практичні поради

Дотримання цих вимог дає змогу протягом певного часу зібрати значний матеріал, опрацьовуючи рекомендовану літературу з різних навчальних дисциплін.

Цей матеріал зручно зберігати у файлах, окремо відведених на кожну дисципліну. Такий підхід дозволить неодноразово використовувати його у навчальній та науковій роботі. У такій же спосіб можна систематизувати й інші виписки та матеріали.

Зробити виписку у вигляді цитати – буквального витягу з будь якого тексту вважається складною справою. Це не тільки складне і тонке мистецтво, а ще й досить делікатна справа. Адже інтелектуальна власність та авторські права знаходяться під захистом закону. Тому при цитуванні тексту завжди треба дотримуватись визначених вище вимог.