СТАН РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ В СУЧАСНОМУ ПТНЗ

Розвиток ПТНЗ – це необхідність розв’язання щоденних проблем. Ситуації, що виникають несподівано, проявляються гостро і не дають часу на осмислення, потребують своєчасного розв’язання. Зволікання може привести до кризи, а може й до закриття навчального закладу. В сучасному управлінні особлива роль належить передбаченню, прогнозуванню, яке й здійснюється на основі ІАД з використанням аналітико-синтетичної переробки інформації, наукової обробки документів як сукупності процесів аналізу та синтезу. В ході дослідження проблем теорії і методики розвитку ІАК нами було вивчено стан роботи з інформацією в сучасному ПТНЗ з метою отримання емпіричного матеріалу – фактів як основи наукового узагальнення. Ми виходили з того, що побудова емпіричної бази наукового дослідження має бути проблемозорієнтованою. Її формування здійснювалось за допомогою таких методів, як спостереження, співбесіда та анкетування керівників ПТНЗ різного типу.

Насамперед нас цікавили ті ієрархічні рівні управління ПТНЗ, з яких керівники отримують інформацію. У процесі вивчення документації і проведеного опитування всі 46 респондентів (100 %) указали на такі рівні: Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України; обласне головне управління освіти і науки, ОНМЦ ПТО. З’ясування видів інформації, з якими доводиться працювати керівникам у ПТНЗ, указує на їх різноманітність. Респонденти називають такі види: рекомендації (10, 87 %), листи (10, 87 %), накази (13,04%), словесні (2,17 %), друковані (8, 70 %), електронні (8, 70 %), Інтернет (6, 52 %), плани (2,17 %), нормативно-розпорядчі документи Інтернет (6, 52 %), періодика (7, 09 %), фахові видання (2,17 %), положення (7, 09 %), постанови (7, 09 %), текстова (2,17 %), графічна (2,17 %), таблиці (2,17 %), різна (2,17 %). Джерела надходження інформації, за визначенням опитуваних, також достатньо різноманітні. Це: Інтернет (19,57 %), пошта (10,87 %), електронна пошта (23,91 %), інформаційні збірники (6,52 %), посібники (2,17 %), листи (7, 09 %), періодика (8, 70 %), фахові видання (7, 09 %), розпорядчі документи (7, 09 %), сайт обласного навчально-методичного центру (2,17 %), досвід колег (2,17 %), факс (6, 52 %). Аналіз отриманих фактів вказує на те що види інформації і джерела їх надходження керівники часто ототожнюють. Це: Інтернет, листи, розпорядчі документи, періодика. Оскільки опитування проводилося за методом чистого аркуша – «tabula rasa», то результати анкетування засвідчили й достатньо низький рівень знань керівників ПТНЗ щодо різних підходів класифікації документів.

З огляду на те, що ефективність управлінської діяльності залежить від уміння керівника працювати з інформацією – обробляти, створювати банки даних, використовувати її в практиці управління тощо, то нас цікавили заходи, які вживаються щодо реалізації отриманої інформації в повсякденній практиці керівників ПТНЗ. У перелік таких заходів респонденти включили: вивчаю питання (2,17 %), розробляю заходи (2,17 %), готую по ній інформацію (2,17 %), опрацьовую (2,17 %), обираю шляхи вирішення (2,17 %), електронна пошта (7,09 %), ознайомлення педагогічних працівників (10,87 %), реєстрація (2,17 %), ведення організаційно-розпорядчої документації (7, 09 %), видання наказів (10,87 %), розробка інструкцій, рекомендацій (8, 70 %), аналізую (8, 70 %), працює мережа Інтернет (2,17 %), відвідую обласні заходи (2,17 %), відвідую виставки (2,17 %), обговорення в педагогічному колективі (8, 70 %), звітність (8, 70 %), обмін інформацією на семінарах (2,17 %). Результати вивчення одержаних емпіричних даних є свідченням достатньо низького рівня обізнаності керівників ПТНЗ у методах обробки отриманої інформації. Найчастіше з нею ознайомлюють педагогічний колектив для подальшого обговорення, на її підставі розробляються певні інструкції або рекомендації. Інформація використовується для звітності.

Відомо, що ІАД суб’єктів управління передбачає обов’язковий аналіз інформації з використанням різних форм, методів і засобів. Тому керівному персоналу ПТНЗ було запропоновано назвати основні з них. До переліку форм, методів і засобів аналітичної діяльності з інформацією ними були включені: вивчення питання (7, 09 %), досвіду (2,17 %); узагальнення висновків (2,17 %); розгляд на нараді (2,17 %), пошук додаткової інформації (2,17 %), словесні (8, 70 %), наочні (8, 70 %), групові (6, 52 %), індивідуальні (7, 09 %), аналіз (2,17 %), планування (2,17 %), взаємовідвідування уроків (2,17 %), звітність (7, 09 %), бесіда (2,17 %), лекції (2,17 %), презентації (2,17 %), різні (2,17 %). Результати ознайомлення з отриманим від респондентів відповідями вказують на те, що аналіз як метод наукового пізнання і як функція управління в ПТНЗ є «вузьким» місцем. У керівного персоналу недостатньо сформований понятійний апарат в галузі інформаційно-аналітичної діяльності, навіть на базовому рівні (рівні використання в практиці управління ПТНЗ та йог структурними підрозділами).

Таким чином, одержані нами емпіричні дані вказують на необхідність цілеспрямованої підготовки керівників ПТНЗ до ІАД, потребу практиків у науково-методичному забезпеченні цього процесу. Саме тому доцільно розглянути питання аналізу та обробки первинної інформації, сутність і призначення цих процесів в управлінській діяльності на лекціях, тренінгах, семінарах, майстер класах, воркшопах.