Шукати в цьому блозі

вівторок, 1 квітня 2014 р.

СОДЕРЖАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ

Л.М. Петренко
Институт профессионально-технического образования Национальной академии педагогических наук Украины, г. Киев
Раскрывается методика определения содержания и структуры информационно-аналитической компетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения с использованием метода фокальных объектов. Его суть заключается в перенесении признаков случайно выбранных объектов на информационно-аналитическую компетентность руководителя профессионально-технического ученого заведения – фокальный объект. Определен коэффициент использования руководителями профессионально-технических учебных заведений в практике управления отдельных признаков информационно-аналитической компетентности. В качестве признака (характеристики) рассматривается перечень знаний, умений, навыков и личностных качеств, которые обеспечивают способность реализовать их в практике подготовки и принятия управленческих решений. Данный коэффициент обеспечивает верификацию полученной информации и делает возможными объективные выводы относительно педагогической целесообразности в структуре и содержании информационно-аналитической компетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения компонентов: когнитивного, функционального, личностно-ценностного. Разработанное таким образом содержание информационно-аналитической компетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения наиболее полно отображает ее профессиональную направленность. Результат исследования использован для разработки авторского педагогического проекта «Развитие информационно-аналитической компетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения», в который включены: цели и задачи, программа, учебно-методическое пособие, сайт и блог. Его реализация возможна в системе методической работы областных учебно-методических центров профессионально-технического образования в межкурсовой период повышения квалификации руководящих кадров.
Предложены современные педагогические технологии развития информационно-аналитической компетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения. Среди них те, которые используются в традиционной учебе, и те, которые зарекомендовали себя как инновационные. В процессе проведения педагогического эксперимента доказана целесообразность использования лекции как формы обучения в системе методической работы, комплекса тренингов, посвященных развитию отдельных компонентов и их слагаемых в структуре компетентности. Раскрывается потенциал использования воркшопов для обучения руководящего персонала. Рассматривается методика использования э-портфолио как эффективной педагогической технологии для развития информационно-аналитической компетентности в условиях территориальной рассредоточенности учебных заведений и загруженности практической работой управленцев.
Представлены результаты сравнительного анализа развития когнитивного и функционального компонентов информационно-аналитической компетентности на констатирующем и формирующем этапах эксперимента.
Ключевые слова: информационно-аналитическая компетентность, руководитель,профессионально-техническое учебное заведение, экспертная оценка. 

THE CONTENTS OF INFORMATION AND ANALYTICAL COMPETENCE OF A VOCATIONAL SCHOOL LEADER


середу, 15 січня 2014 р.

PRINCIPLES OF INFORMATION AND ANALYTICALCOMPETENCE DEVELOPMENT OF VOCATIONAL SCHOOL LEADERS IN THE CONTEXT OF MEDIAEDUCATION

The article  outlines the importance of the problem that has been conditioned by deepening of contradiction between growing requirements to vocational school leaders' mediaculture, medialiteracy, mediacompetence and insufficient level of their information  and analytical training. The aim of this research is to determine the principles of development of  information  and analytical competence of the vocational school managing staff. Their implementation will give an opportunity to develop a system of complete information  and analytical training of leaders to enable their relevant activity as an integral part of their mediaculture, medialiteracy, mediacompetence. Teachers' information  and analytical competence development by means of mediafacilities can be viewed as a perspective for further research.

Keywords: information and analytical competence, vocational school leaders, principle of training, medialiteracy, mediaeducation, mediacompetence

ПРИНЦИПЫ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ В КОНТЕКСТЕ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ

Актуальность статьи обусловлена углублением противоречия между растущими требованиями к медиакультуре, медиаграмотности, медиакомпетентности руководителя профессионально-технического учебного заведения и недостаточным уровнем его подготовки к информационно-аналитической деятельности. Целью данного исследования является определение принципов развития информационно-аналитической компетентности руководящего персонала профессионально-технических учебных заведений. Их реализация даст возможность организовать полноценную системную подготовку руководителей к информационно-аналитической деятельности как составляющей медиакультуры, медиаграмотности, медиакомпетентности. Перспективным направлением для дальнейшего исследования является развитие информационно-аналитической компетентности педагогов медиасредствами.

Ключевые слова: информационно-аналитическая компетентность, руководитель профессионально-технического учебного заведения, принцип обучения, медиаграмотность, медиаобразование, медиакомпетентность.

ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У КОНТЕКСТІ МЕДІАОСВІТИ

Актуальність статті визначається необхідністю розв’язання суперечності між зростаючими вимогами до медіакультури, медіаграмотності, медіакомпетентності керівника професійно-технічного навчального закладу та недостатнім рівнем його підготовки до інформаційно-аналітичної діяльності. Метою окресленого дослідження є з’ясування принципів розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівного персоналу професійно-технічних навчальних закладів. Їх реалізація уможливлює організацію повноцінної системної підготовки керівників до інформаційно-аналітичної діяльності як складової медіакультури, медіаграмотності, медіакомпетентності. Перспективним напрямом для подальшого дослідження є розвиток інформаційно-аналітичної компетентності педагогів медіазасобами.

Ключові слова: інформаційно-аналітична компетентність, керівник професійно-технічного навчального закладу, принцип навчання, медіаграмотність, медіаосвіта, медіа компетентність.

вівторок, 14 січня 2014 р.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОТРЕБИ КЕРІВНИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У психолого-педагогічній та менеджерській науковій літературі діяльність керівника (менеджера) характеризується як багатопланова. За результатами здійснених досліджень Е. Орбан-Лембрик вказує: “…обсяг та зміст роботи керівника незалежно від специфіки конкретної організації” визначають управлінські ролі: міжособистісні, інформаційні та ролі, пов’язані з прийняттям рішень. Всі вони пов’язані між собою і “діють для розв’язання накреслених завдань” [5, с.175–177].
З огляду на принципи і процедури вартісно-функціонального аналізу менеджменту, слід зазначити, що кожний крок або операція в процесі управління пов’язаний з однією з чотирьох основних функцій: прийняття рішень; інформаційна взаємодія; виробництво; контроль. Кожного разу керівник має бути зацікавленим у знаходженні оптимального методу виконання цих функцій в контексті виникнення тієї чи іншої ситуації. Знайти такий “унікальний” метод надзвичайно важливо, оскільки метод, який є оптимальним в одному випаду, може бути абсолютно не придатним в іншому. Так, сутність основної функції прийняття рішень – полягає головним чином у проблемі вибору: від простого відбору однієї з альтернатив, коли буває достатньо лише “здорового глузду”, до найскладніших, що мають далекоглядні наслідки принципових умовиводів. Сутність функції інформаційної взаємодії – в накопиченні, наданні та обміні інформацією, що стосується як самої діяльності, так і засобів її здійснення. Функція виробництва полягає у виконанні певних різномасштабних дій, в результаті яких виробляється продукт або послуга (масштаб цих дій залежить від часу, кількості показників та результатів). Функція контролю забезпечує дотримання певного робочого процесу і своєчасного інформування засобами зворотного зв’язку або бажання і необхідності його корегування             [6, с. 61–64]. Отже, загальна характеристика управлінської діяльності в сучасних умовах інформатизації суспільства має яскраво виражений інформаційний характер і її результативність, безперечно, залежить від успішності функціонування керівника в інформаційному полі.
Науковцями обґрунтовано, що керівник є приймальником та розповсюджувачем інформації, а виконання ролі оратора вимагає від нього її якісного перетворення. Навіть виконання міжособистісних ролей (головний керівник, лідер, сполучна ланка) та ролей, пов’язаних з прийняттям рішень (підприємець; той, хто усуває порушення; розподільник ресурсів; здійснювач переговорів) потребує постійної роботи з інформацією. Отже, базовою складовою професійної діяльності керівників ПТНЗ є інформаційно-аналітичний компонент, що відображає необхідність ефективного використання інформації для розв’язання професійних завдань. Тобто, в процесі реалізації будь-якої управлінської функції виникає інформаційна потреба.
Під інформаційною потребою будемо розуміти потребу, що виникає в разі неможливості досягнення мети, що постає перед користувачем у процесі його професійної діяльності або в його соціально-побутовій практиці, без залучення додаткової інформації [2]. Професійні інформаційні потреби визначаються насамперед посадою, яку займає споживач інформації в структурі ПТНЗ: директор, заступник директора, старший майстер, методист тощо.
Значення інформації для внутрішнього управління ПТНЗ та його зовнішніх контактів важко переоцінити. Особливої ваги вона набуває для підготовки та прийняття управлінських рішень, у зв’язку з чим вважається обмеженим і дорогим ресурсом розвитку організації за усіма напрямами.
Досліджуючи проблеми освітньо-інформаційної політики в Україні, А. Ярошенко зазначає, що в сучасних умовах «…актуальним є переусвідомлення багатьох концептуальних основ використання інформації в освітній системі держави, що передбачає: а) мобілізацію творчого потенціалу науки на всебічне науково-теоретичне обґрунтування освітньо-інформаційної політики держави; б) розробку та проведення теоретико-прикладних досліджень, вивчення досвіду розвинутих зарубіжних держав у сфері інформаційно-освітньої політики, а також українського досвіду; в) формування методичної бази освітньо-інформаційної політики держави і методичних структур у ланках державного управління; г) підтримку суспільних науково-дослідних проектів у сфері інформаційної політики держави; д) координацію зусиль суспільних і державних наукових і дослідних установ щодо наукового обґрунтування ефективності освітньо-інформаційної політики держави та інше» [7, с. 233]. Отже, вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про використання інформації в практиці управління ПТНЗ відповідає вимогам часу. Адже «…наукові знання є не тільки результатом наукового дослідження, але й способом зміни практики до кращого» [4, с. 7].
В практиці управління ПТНЗ керівнику доводиться використовувати різноманітну соціальну інформацію, що спонукало нас до її систематизації. Вивчивши наукову літературу з філософії, соціології, менеджменту, кібернетики, нормативно-правові акти, ми дійшли висновку, що у розв’язку цієї проблеми можна підійти, по-перше, як до соціального явища; по-друге, представити дану категорію як «діяльність (дії) щодо одержання, використання, поширення (розповсюдження) інформації у певному соціальному середовищі»       [3, с. 10]; по-третє, ґрунтуючись на положеннях теорії управління, відобразити в системі соціальної інформації структуру ПТНЗ як організації.
На підставі здійсненого дослідження нами виявлено основні види соціальної інформації, які ми розглядаємо як окремі елементи, що складають її організаційну структуру. Це:
інформація довідково-енциклопедичного характеру – систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільство, державне життя і навколишнє середовище. Основними джерелами є: енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали тощо; довідки, що даються уповноваженими на те державними органами та органами місцевого та регіонального самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їхніми працівниками та автоматизованими інформаційними системами (Ст. 24 Закону України «Про інформацію»);
 статистична інформація офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економіці, соціальній, культурній та інших сферах життя України. Основними джерелами є: первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підлягають статистичним спостереженням; адміністративні дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб; дані банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо; оцінки та розрахунки, що здійснюються на основі зазначених вище даних (Ст. 7 Закону України «Про державну статистику»);
масова інформація публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Основними джерелами є: аудіовізуальна інформація: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис тощо; друковані засоби: періодичні друковані видання газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем (Ст. 20 Закону України «Про інформацію»);
інформація державних органів та органів місцевого самоврядування – офіційно документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Основними джерелами є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування (Ст. 21 Закону України «Про інформацію»);
документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів (Ст. 1 Закону України «Про національну програму інформатизації»);
науково-технічна інформація – документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності (Ст. 1 Закону України «Про науково-технічну інформацію»);
правова інформація – сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, боротьбу з ними та їх профілактику тощо. Основними джерелами є: Конституція України, інші законодавчі та підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права; ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи тощо (Ст. 22 Закону України «Про інформацію»);
інформація про особу – сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу (персональними даними є: національність, освіта, сімейний стан, віросповідання, стан здоров'я, адреса, дата і місце народження). Основними джерелами є: видані на ім'я особи документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень (Ст. 23 Закону України «Про інформацію»);
соціологічна інформація – документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян до суспільних подій та явищ, процесів, фактів. Основними джерелами є: документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень (Ст. 25 Закону України «Про інформацію»);
інформація в автоматизованих системах сукупність усіх даних і програм в автоматизованих системах незалежно від засобу їх фізичного та логічного представлення (Ст. 1 Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах»).
Слід зазначити, що керівники ПТНЗ постійно мають справу з інформацією як необхідним засобом розробки управлінських рішень та їх реалізації. Від належного і раціонально організованого інформування багато в чому залежить продуктивність і якість їхньої праці. Йдеться про своєчасне отримання та опрацювання потрібної інформації, за допомогою якої відбувається циклічне повторення стадій процесу управління (отримання, опрацювання повідомлень про стан керованого об’єкта, прийняття нових рішень і передача їх у формі управлінських команд). Елементи системи соціальної інформації між собою мають зв’язки. Наприклад, управління навчально-виховним і навчально-виробничим процесом здійснюється на основі правової інформації (низки чинних законодавчих документів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів галузевого міністерства тощо). В своїй діяльності керівники всіх структурних підрозділів навчальних закладів керуються документованою інформацією (навчальні програми, державні стандарти професійно-технічної освіти, мережа та контингент учнів ПТНЗ тощо) та інформацією державних органів і органів місцевого самоврядування (Національна доктрина розвитку освіти, Указ Президента «Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні», рішення обласних і місцевих рад, розпорядження, плани роботи і таке інше). Впровадження нових технологій управління навчальним закладом, інновацій в педагогічний процес вимагає від керівників і педагогів використання науково-технічної інформації, вивчення передового досвіду, з яким можна ознайомитись на сторінках газет, журналів, бюлетенів, які віднесені до масової інформації. В повсякденній діяльності керівникам доводиться звертатися до інформації довідково-енциклопедичного характеру (енциклопедій, словників, довідників, рекламних повідомлень та оголошень тощо). У процесі аналізу роботи навчального закладу, вивчення стану підготовки кваліфікованих робітників, зазвичай, використовується статистична інформація щодо розвитку ринку праці, кількості випускників загальноосвітніх шкіл, а з використанням соціологічної інформації здійснюється діагностика якості навчання, педагогічна експертиза інновацій, проводиться моніторинг діяльності різних структурних підрозділів. Підготовка до атестації педагогічних кадрів потребує звернення до інформації про особу. Із року в рік все більшою мірою використовуються інформаційні технології, пошукові системи для отримання і обробки необхідної інформації для управління ПТНЗ.
Отже, уточнена нами система соціальної інформації, необхідної для підвищення ефективності управління ПТНЗ, відповідає всім характеристикам системності і може бути адаптованою з метою використання в їхній практичній діяльності.
Між тим необхідно зазначити, що в своїй діяльності керівники ПТНЗ різних рівнів управління і структурних підрозділів використовують інформацію подібної структури:
поточна – необхідність у постійному одержанні інформації про свою і суміжну діяльність з метою прийняття оперативних рішень і своєчасного реагування на зміни в навколишньому середовищі;
ретроспективна – використовується в разі епізодичної необхідності в інформації, накопиченої в попередні роки (для порівняльного аналізу контингенту учнів, якості викладання тієї чи іншої навчальної дисципліни, проходження атестації педагогом, дані про випуск кваліфікованих робітників з певної професії тощо);
вузькотематична – ознайомлення з потребами ринку праці в тих чи інших фахівцях, запити на використання нових технологій в певній галузі виробництва, запити на графік-календар підвищення кваліфікації викладачів спецдисциплін, робота над методичною проблемою, підготовка питання на нараду (педраду, засідання методичної комісії) тощо;
профільна інформація – досвід роботи ПТНЗ спорідненого профілю, впровадження інноваційних технологій підготовки кваліфікованих робітників за профілем ПТНЗ, технологія виконання будівельних робіт, надання послуг у сфері обслуговування і таке ін.;
галузева і міжгалузева – доповнює профільну інформацію, наприклад технологія використання будівельних матеріалів певної марки (виробника), зміст навчання кваліфікованих робітників інтегрованих професій, виробництво певної продукції тощо;
фактографічна і концептуальна – відомості про товари і послуги, їх особливості; оцінка та інтерпретація різними фахівцями їх істинності і достовірності; попит на ринку збуту; техніко-економічна доцільність і перспективність; дані про регіональний розвиток виробництва і сфери послуг; про попит на кваліфікованих робітників для певної сфери діяльності із сформованими певними компетентностями тощо.
Керівникам ПТНЗ, яку б посаду вони не займали, необхідно мати уявлення про свої власні потреби в інформації, які, зазвичай, корелюють з функціональними обов’язками. Їм належить також бути обізнаними в інформаційних потребах своїх керівників, колег і підлеглих, оскільки саме через інформаційні потоки і канали здійснюється управління. Адже роль соціальної інформації полягає в:
  • створенні людського знання в усуспільненій формі, необхідного для соціального управління;
  •  забезпеченні взаємодії суспільства і природи;
  •  отриманні даних про соціальну реальність, її оцінки, обмін і результати співставлення з поглядами різних людей, що призводить до появи суспільної думки як певної форми, в якій функціонує суспільна свідомість (створює суспільну думку);
  •  розвитку пізнавального процесу і отриманні нових знань, які виробляє активно діюча людина, і фіксує в певній знаковій формі ( мові, зображенні тощо);
  • формуванні активного ставлення людини до оточуючого середовища, до розв’язання теоретичних і практичних проблем (при цьому реалізується її пізнавальна, мотиваційно-оцінювальна, управлінська і комунікативна функції);
  • визначенні цілей людської діяльності, виробленні і прийнятті рішення та формування програми діяльності;
  • оволодінні соціальним досвідом і включенні в суспільну свідомість; визначенні гіпотез і обґрунтуванні теоретичних висновків щодо виявлення неминучості переходу системи в новий стан і опису механізмів цього переходу та джерел сил, що зумовлюють його [1, с. 30].

Отримана соціальна інформація сприяє виникненню як у керівника, так і підлеглих йому педагогів нових мотивів і нових потреб, що спонукає їх до свідомого планування своєї діяльності і свого майбутнього стану, орієнтуючись на інтереси і потреби суспільства.

Література
2.                  Глоссарий. ru [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?RIt%28uwsg.outt:l!vuywlhtuxyo. – Назва з екрану.
6.                  Фулер Д. Управляй или подчиняйся! Проверенная техника эффективного менеджмента / Дон Фулер. – М. : Фонд «За экономическую грамотность», 1992. – 287 с.


КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД К РАЗВИТИЮ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА РУКОВОДИТЕЛЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ

Аннотация. Автором раскрывается зависимость процессов качественного преобразования подготовки квалифицированных рабочих от уровня профессионализма руководящего персонала профессионально-технических учебных заведений, развитие которого базируется на их информационно-аналитической компетентности. Это требует целенаправленной разработки обучающих технологий, которые возможно использовать в процессе самообразования.

Качество образования находится в прямой зависимости от уровня профессионализма педагогического коллектива и эффективности управления учебным заведением. Тенденции преобразований в системе профессионального образования и обучения (интеграция профессий, переход на подготовку квалифицированных рабочих по новым стандартам, разработанным на компетентностной основе, информатизация учебного процесса и т. д.) требуют постоянного развития профессионализма руководящего персонала профессионально-технических учебных заведений (ПТУЗ). Анализ квалификационной характеристики управленца (менеджера) и его профессиограммы показал, что структуру их профессионализма необходимо рассматривать как сложное интегрированное образование, слагаемыми которого является система знаний, умений, навыков и субъективно-личностных качеств. Очевидно, что профессионализм рассматриваемой категории руководителей ПТУЗ базируется на компетентностной основе. Особого внимания исследователей, с нашей точки зрения, заслуживает информационно-аналитическая компетентность (ИАК), которая лежит в основе его информационно-аналитической деятельности (ИАД) и выступает атрибутом профессионализма управленцев. Ее суть заключается в получении, использовании, распространении (передачи) и сохранении информации, применении разных методов анализа на всех этапах выявления, обработки и создания; оценивания внешних и внутренних факторов функционирования системы управления учебным заведением.
Качественный анализ кадрового состава руководителей профессионально-технических учебных заведений свидетельствует о том, что основное большинство из них в процессе обучения в школе и в высших учебных заведениях не изучали информатику как учебную дисциплину, испытывают трудности в использовании информационных технологий. Программами переподготовки этой категории специалистов также не предусмотрена целенаправленная работа по развитию у них ИАК.
В процессе исследования заявленной проблемы нами было выявлено, что руководители ПТУЗ имеют достаточно «размытое» представление о морфологии (строении) этого образования, информационно-аналитических знаниях и умениях, что снижает результативность управленческого труда и усложняет целенаправленное внедрение современных информационных технологий в систему профессионального образования и обучения. В связи с этим возникла необходимость разработки обучающих технологий самообразования руководящего персонала ПТУЗ, использования для этого потенциала областных учебно-(научно) методических центров профессионально-технического образования, формирования информационной среды на региональном уровне управления ПТУЗ.


АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІАГНОСТИКИ МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Анотація
Трансформаційні процеси в професійно-технічній освіті зумовлюють активізацію людського потенціалу, що актуалізує необхідність врахування закономірностей поведінки і пов’язаної з цим мотивації досягнень як надійного предиктора ефективної інформаційно-аналітичної діяльності та постійного саморозвитку керівників професійно-технічних навчальних закладів. В статті розглядаються структура і зміст компонентів мотивації досягнень, аналізуються результати її діагностики. Одержані дані можуть бути використані для подальших досліджень порушеної проблеми. Вони є свідченням доцільності підготовки конкретних рекомендацій для управлінців професійно-технічної освіти щодо створення більш сприятливих умов мотивації досягнень у керівного персоналу професійно-технічних навчальних закладів.

Ключові слова: керівник професійно-технічного навчального закладу, мотивація досягнень, інформаційно-аналітична компетентність, діагностика.
Аннотация
Трансформационные процессы в профессионально-техническом образовании предопределяют активизацию человеческого потенциала, что актуализирует необходимость учета закономерностей поведения и связанной с ним мотивации достижений как надежного предиктора эффективной информационно-аналитической деятельности и постоянного саморазвития руководителей профессионально-технических учебных заведений. В статье рассматриваются структура и содержание компонентов мотивации достижений, анализируются результаты ее диагностики. Полученные данные могут быть использованы в дальнейших исследованиях данной проблемы. Они также указывают на целесообразность подготовки конкретных рекомендаций для управленцев профессионально-технического образования по созданию благоприятных условий мотивации достижений у руководящего персонала профессионально-технических учебных заведений.
Ключевые слова: руководитель профессионально-технического учебного заведения, мотивация достижений, информационно-аналитическая компетентность, диагностика