У роботі з обробки інформації широко використовують
реферат (нім. Referat < лат. referre – доповідати, повідомляти). Це поняття
має два значення: 1 – доповідь на певну тему, яка охоплює огляд відповідних
літературних та інших джерел; 2 – стислий виклад змісту наукової праці, статті.
Слід взяти до уваги, що за змістом реферати поділяють на:
- інформаційний – містить аргументи й наводить основні дані
та висновки оригінальних документів, які вносять цінний вклад у загальну
систему знань або корисні для певного кола читачів. Його структура включає
предмет дослідження і мету роботи, дані про методи і умови дослідження,
результати та пропозиції автора щодо їх застосування. В ньому висвітлені основні
характеристики нових технологій, технічних виробів, нову інформацію про відомі
явища, предмети тощо. Однією з головних вимог до інформаційних рефератів є
дотримання послідовності у викладі матеріалу;
- індикативний – характеризується стислим викладом змісту і
створюється з метою допомоги читачеві у вирішенні питання, чи варто йому
звертатися до оригінального документа, а тому в ньому містяться відомості
тільки про найважливіші аспекти змісту первинного документа та його
інформаційний зміст. Вирішальним у ньому є логіка бібліографічного задуму
(немає детальної фактографічної інформації). Основним цільовим призначенням індикативного
реферату є привернення уваги читача до наукового документа;
- монографічний – складається на основі аналітико-синтетичної
переробки інформації, яка міститься в одному первинному документі;
- зведений – містить відомості з кількох первинних
документів з однієї теми, які викладені у вигляді зв’язаного тексту;
- аспектний – укладений на основі аналітико-синтетичної
переробки інформації одного чи кількох аспектів первинного документа;
- фрагментний – укладається за одним чи кількома
структурними елементами документа, якщо він має великий обсяг різнопрофільної
інформації.
В науковій літературі існує також класифікація рефератів
за ознакою орієнтованості на споживача – цільовий і загальний, а також за
формалізацією структури – текстовий і бланковий.
Особливо корисно здійснювати реферування в разі великого
масиву інформації з різних джерел (літературних, наукових, газет, журналів,
доповідей, співбесід, виступів по телебаченню, радіо, матеріалів з
Інтернет-мережі, соціальних мереж тощо) та необхідності подальшого цитування. Слід
звернути увагу на таку особливість реферування, як спотворення інформації
певним чином особою, яка створює інформацію, оскільки реферування завжди
орієнтоване на об’єкт інтересу. Тому особі, яка здійснює реферування певного
матеріалу, слід чітко розуміти: для чого вона це робить (яка кінцева ціль) і для
кого вона це робить (особливості сприйняття інформації споживачем реферату).
Автор звертає увагу, що для найбільш точної і повної передачі інформації,
особливо важливим є знання споживача або замовника реферату – це питання
узгодженості і каналів передачі інформації. Сутність реферування полягає у
виборці з усього масиву інформації ключових моментів та їх фіксування (з
повідомлення вилучаються елементи, які не несуть прямого інформаційного
навантаження в інтересах конкретного проекту). Оскільки реферування є достатньо
складною справою, то необхідно взяти до уваги, що сьогодні вже є комп’ютерні програми,
які виконують цю функцію.
Практичні поради
Після реферування
інформації здійснюється її співставлення – знаходження в тексті даних, які
вказують на зв'язок з вашими інтересами (час, місце, учасники, події тощо), а
також на зв'язок з іншими даними, що використовуються в вашому дослідженні.
Обрання тієї чи іншої інформації для вивчення вказує на те, що вами вже
прийняте рішення про релевантність (англ. relevant – доречний, той, що
стосується справи) даного інформаційного блоку, який був зареферований.
На наступному етапі
здійснюється опис виявлених зв’язків, що необхідно для подальшого використання
матеріалу. Опис зв’язків робиться в такій послідовності: систематизація
відомостей (поділ всього масиву інформації на блоки за обраною певною ознакою)
→ виокремлення фактів → власно співставлення (поверхневий аналіз з метою
виявлення явних і можливих зв’язків з об’єктом вивчення та з іншими
«частинками» інформації) → фіксація цих зв’язків.
Здійснюючи співставлення інформації «вручну» можна виявити
і не чітко виражені «приховані» зв’язки. При використанні комп’ютера зв’язки
виявляють за датами, назвами, місцем подій, сферами інтересів тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар