МЕТОДИ РОБОТИ З ДЖЕРЕЛАМИ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Керівнику ПТНЗ доводиться працювати з діловою документацією (джерелами документації) та з різними літературними джерелами для забезпечення інформаційних потреб у системі управління. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що поряд з поняттям «методи роботи з інформацією», вживаються поняття «види аналітико-синтетичної переробки інформації», «методи роботи над літературними джерелами». Однак при цьому йдеться про бібліографічний опис, індексування, анотування, цитування, складання тез, реферування тощо. Існують кілька авторських підходів до класифікації методів роботи з інформацією. З огляду на наше завдання – розвиток ІАК керівників ПТНЗ, ми вважали за необхідне ознайомити з більш поширеними методами і тими, що відповідають інформаційним запитам цієї категорії працівників системи ПТО.

Насамперед розглянемо методи роботи з джерелами документації. Науковці поділяють їх на письмову документацію, візуальну або аудіовізуальну. До письмової, в т. ч. друкованої документації, відносять офіційні та приватні документи різних видів і форм. Приватними документами вважаються: щоденники, біографії державних діячів, документи не засвідчені нотаріусом (копії дипломів, свідоцтв, паспорту тощо), архіви приватних підприємств. В ПТНЗ до приватних документів ми б віднесли індивідуальні плани самоосвіти педагогів, їх записи щодо спостереження за успішністю учнів, сценарії виховних заходів, методичні розробки уроків тощо, тобто всі ті записи, які веде педагог додатково до нормативних вимог. Ці записи можуть використовуватися як у рукописному вигляді, бути надрукованими, так і представленими цифровими документами. Поряд з приватними документами існує офіційна документація, перелік якої відображає номенклатура справ ПТНЗ.

До групи офіційних документів відносять:

- публічні архіви – центральні або місцеві архіви є джерелом інформації, але робота з ними визначається певними інструкціями, яких треба дотримуватися;

- парламентські та адміністративні публікації – офіційні видання, які публікують нормативні, парламентські документи (дають змогу вивчити позицію різних партій щодо конкретної проблеми; ознайомитися з міністерськими бюлетенями, звітами, щорічними виданнями, які анотуються в спеціальних інформативних виданнях);

- статистика – цифрові документи, в яких наводяться дані про чисельність населення, народжуваність, смертність; дані про виробництво, розвиток економіки, ринку праці тощо (порівняння сукупності даних, певних чинників, що мають місце в регіоні, уможливлює ліцензування нових професій, різних освітніх послуг для населення, визначення перспективних напрямів розвитку ПТНЗ. Слід зазначити, що статистичні данні необхідні для розуміння поточної ситуації та прогнозів на майбутнє, не завжди використовуються керівниками повною мірою, особливо офіційна статистика, доступ до якої нині забезпечується Інтернетом);

- преса – відображає різні тенденції і погляди епохи та джерело інформації, водночас користуючись цією інформацією слід враховувати її незалежність, фінансовий стан, географічні зони впливу, тон публікацій, звернути увагу як на джерело документації (краще користуватися виданнями, які належать державним органам влади, мають великий тираж, розміщують не велику кількість реклами: необхідно обов’язково звертати увагу на зміст публікацій, їх орієнтацію – літературні, політичні, економічні, педагогічні, соціальні, медичні тощо);

- біографічні довідники – дозволяють з’ясувати подробиці діяльності різних людей в різних сферах, містять цінні відомості про соціальну мобільність, зокрема осіб, що просуваються по службовим сходинкам;

- літературні твори – мають цінність з різних точок зору: надає інформацію про інтереси молоді, орієнтацію на культурні цінності, відображає проблеми конкретної історичної епохи і сучасності, певної групи людей тощо;

- приватні документи, приватні архіви – документація різних організацій: політичних, профсоюзних, громадських; підприємств (колективні договори підприємств, угоди, акти, протоколи тощо);

- особисті документи (керівників організацій, політичних, профсоюзних лідерів та ін.) – листування, записи розмов, співбесід, дискусій, що утворюють архіви (надають можливість одержати підтвердження певним фактам, подіям, дослідити їх з різних точок зору, виявити їх значущість);

- рисунки, магнітофонні записи, фотографії, фільми – відображають офіційні події, технологію підготовки різних навчально-виховних заходів; можуть використовуватися в підтвердження певних пропозицій, ідей, або навпаки – для їх спростування, а також для організації дискусій, в презентації матеріалів; слід звернути увагу на відеозаписи в Videos–YouTube (www.youtube.com/videos), де можна знайти матеріали відеоконференцій (наприклад, ITEA–2011), записи лекцій провідних учених світу, виступи державних діячів тощо.