Після обробки первинної інформації з використанням
методів, зазначених у попередніх статтях нашого блогу, її необхідно узагальнити
та проаналізувати. Аналітична робота здійснюється керівником для оцінювання інформації й підготовки до прийняття рішення, водночас вона є складовою творчої діяльності та
основним змістом повсякденної роботи кожного керівника. Науковцями аналітична робота розглядається як
процес пізнання об’єктивної реальності, що здійснюється за законами діалектики
та формальної логіки, з використанням загальнонаукових методів дослідження. Під
змістом аналітичної роботи прийнято розуміти
процес приведення розрізнених відомостей в логічно обґрунтовану систему
залежностей (просторово-часових, причинно-наслідкових тощо), які дозволяють
дати правильну оцінку всій сукупності фактів та кожному з них окремо. До засобів аналітичної роботи відносять
закони і методи мисленнєвої діяльності, а також технічні засоби, на основі і з
допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що
дозволяє одержати від неї все, що вона може дати. Формами аналітичної роботи є організаційні особливості її
здійснення, зумовлені цілями, засобами і результатами її проведення, що
утворюють систему аналітичного слідкування за станом і розвитком ситуації. Процес аналітичної роботи представляє
собою сукупність мисленнєвих операцій, які здійснюються в певній послідовності
з використанням аналітичних засобів, і уможливлюють досягнення цілей і завдань
дослідження. Під технологією аналітичної роботи пропонується розуміти одержання
нового знання (вихідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження,
який має певну логічну послідовність. З точки зору науковців, здійснення дослідження – це система взаємопов’язаних
робочих операцій, що утворюють технологічний цикл відбору, групування фактів
про події, явища, процеси, де кожний факт набуває свого місця і пов'язаний з
попередніми та наступними обставинами в просторово-часовій і
причинно-наслідковій залежності. Узагальнення
фактів, їх науково обґрунтована систематизація дозволяє дати правильну
оцінку як всій сукупності фактів, так і кожному з них окремо. Для узагальнення
фактів необхідно застосовувати методи аналізу та обробки (І.Кузнєцов).
Методи аналізу це складніші процедури перетворення
даних, які переплітаються з інтерпретацією, а методи обробки – переважно
рутинні, механічні процедури перетворення отриманої інформації.
Оскільки керівнику доводиться мати справу з
документальною інформацією та з інформацією з інших, літературних джерел, то
маємо за мету насамперед розглянути особливості аналітичної роботи із задокументованою
інформацією. Дослідники цієї проблеми вважають, що орієнтуватися в
документальній інформації дозволяє їх класифікація. Саме від форми, в якій
зафіксована інформація, залежить, з якою метою може бути використаний той чи
інший документ, і яким методом він може бути успішно проаналізований.
Специфіка аналізу документів полягає в тому,
що, по-перше, документ оперує вже
готовою інформацією (в усіх інших методах інформацію керівнику доводиться
здобувати самостійно); по-друге,
об’єкт дослідження опосередкований – ним є сам документ. Найбільшою проблемою
цього методу вчені називають відсутність впевненості в істинності документа та
інформації в ньому. Адже цілком ймовірно, що в руки керівника може потрапити
несправжній документ. Також не виключена можливість одержання оригіналу, який з
точки зору закладеної в ньому інформації може виявитися фальшивкою внаслідок
існуючої системи документальних приписок, фальсифікації звітності і
статистичних матеріалів. Але, навіть, аналіз такої фальшивки при її вивченні
дасть інформацію про те, чим була викликана необхідність фальсифікації цих
документів, яких наслідків слід від цього очікувати.
Науковці підкреслюють, що проблема істинності
документальної інформації обумовлена типом документа – в цілому інформація в
офіційних і первинних документах більш вірогідна, ніж в особистих і вторинних.
Слід мати на увазі, що максимальну вірогідність мають ті документи, що
піддаються спеціальному контролю – фінансовому, юридичному тощо. Вірогідність
різних фрагментів інформації в одному й тому документі також може бути різною.
Наприклад, в документі наводиться факт проведення конференції, проте факт
оцінки кількості учасників у ній краще одержати безпосередньо з листів реєстрації
(якщо в цьому є необхідність). Тобто повідомлення про реальні події більш
вірогідні, ніж повідомлення, в яких здійснено їх оцінювання, а тому останні
потребують серйозної перевірки.
Практичні поради
Для вірогідності
одержаної інформації слід дотримуватися правил:
- переконатися в істинності документа;
- знайти інший документ, що підтверджує той, що розглядається;
- чітко визначити мету документа, його смисл і зуміти прочитати його мову;
- використати документальний метод у сукупності з іншими методами збору та аналізу інформації.
На практиці найбільш
поширеними методами аналізу документів є традиційний,
який ще називають класичним (якісним) та формалізований
(кількісний), його ж називають контент-аналіз (у перекладі з англійської –
«аналіз змісту»). В науковій літературі з соціології визнано, що ці методи не
виключають, а навпаки доповнюють один одного, оскільки підпорядковані одній
меті – одержати надійну і вірогідну інформацію.
З метою визначення
особливостей традиційного методу аналізу документів доречно, на наш погляд,
звернутися до наукових праць. Під традиційним, класичним, якісним аналізом
документів учені пропонують розуміти «розумові операції, спрямовані на
інтеграцію відомостей, що висвітлені в документі з певної точки зору дослідника
в кожному конкретному випадку. Фактично це глибинна інтерпретація змісту
документа, його тлумачення» (Ю. Сурміна і М. Тулєнкова). Тобто, в основі
традиційного аналізу документів лежить механізм розуміння тексту, що дозволяє
керівнику ПТНЗ усвідомити глибину явищ, висвітлених у документі; виявити
логічні зв’язки і суперечності між ними; оцінити ці явища і факти з певних
позицій: моральних, політичних, естетичних тощо. Таким чином, цей вид аналізу
документальної інформації, спрямований на повне і всеосяжне виявлення змістової
сторони тексту.
Керівнику на замітку
Традиційний метод аналізу має свої недоліки: він носить
суб’єктивний характер – навіть при самому неупередженому розгляді і вивченні
інформації, що міститься в документі, керівник не може уникнути суб’єктивізму
під час її інтерпретації.
В традиційному аналізі
документів розрізняють зовнішній
(вивчення «історичного контексту» документу і обставин, що викликали його
появу) і внутрішній (дослідження
змісту документа; виявлення різниці між фактичним і літературним змістом;
установлення рівня компетентності автора; виявлення його особистого ставлення
до фактів, що описані в документі; систематизація та інтерпретація відомостей,
що містяться в документі) аналізи.
При використанні
традиційного методу аналізу вчені-соціологи радять користуватися вже
перевіреною практикою послідовністю дій
(алгоритмом):
Зовнішній аналіз документа:
визначається тип документа (офіційний, неофіційний), час і місце його появи,
авторство, мета створення тощо, можлива тенденціозність документа, наявність у
ньому помилок і викривлення фактів →
Внутрішній аналіз: виявлення соціальних
чинників, що зумовили появу документа, з’ясування закономірних зв’язків і
залежностей між змінами в свідомості і поведінці людей і фактами, відображеними
в документі, розроблення практичних заходів з перегляду, затвердження або
створення нового документа.
Немає коментарів:
Дописати коментар