Пошук інформації в
Інтернеті має свої особливості. Радимо ними скористатися.
Практичні поради щодо пошуку понять
Акроніми
Якщо доводиться
шукати поняття, яке позначено скорочено, то рекомендується використовувати булєвський
оператор АБО (ИЛИ – рус. яз.), щоб розширити пошук. Наприклад, необхідно знайти
інформацію про ПТО, тоді треба ввести в поле пошуку як абревіатуру, так і повну
назву: ПТО або професійно-технічна освіта.
Більш коректну інформацію можна отримати, звузивши її
пошук. Це дає змогу зробити практично всі пошукові системи, обмежуючись колом
веб-сайтів з певних ключових областей (пошукові машини з веб-директоріями) або
популярних категорій. Так, на веб-сайті ukr.net представлено:
автомобілі; відпочинок
та розваги;
фінанси; медицина;
бізнес; Інтернет;
жінкам; Інтернет
ЗМІ;
робота; освіта;
подорожі; послуги;
інтернет-магазини; спорт;
нерухомість; держава.
Однією із цих рубрик можна скористуватись, щоб обмежити
одержання інформації з інших галузей, які, на думку пошукача інформації, не
стосуються справи. Наприклад, обмежуючи свій пошук розділом «Освіта», можна
одержати релевантні відомості та не торкнутися всіх апріорі не потрібних
матеріалів.
Практичні
поради щодо пошуку текстової інформації в архівах
Більшість пошукових систем у нижній частині головної
сторінки мають посилання на інші пошукові машини. В разі відсутності інформації
за введеним ключовим словом досить клікнути на гіперпосилку іншої пошукової
машини. Пошук буде знову розпочатий, але вводити ключове слово/словосполучення
не потрібно.
Нижня частина сторінки веб-сайту також містить «тематичні
кільця» – веб-кільце, на які також доречно звернути увагу. Ці помічники є послідовністю
досить близьких за тематикою сайтів, об’єднаних в єдиний замкнений ланцюжок.
Досить часто на одному сайті виявляється не досить інформації, яку шукаємо, а
на іншому можна отримати те, на що сподівалися, починаючи пошук. Подорожування
по тематичному кільцю може забрати багато часу, однак частіше воно варте того,
якщо потрібна інформація з якогось питання. Наприклад, на офіційному сайті
державної архівної служби України http://www.archives.gov.ua/ є тематичне
кільце, де пропонується Архів новин | Архіви в
світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу.
Відправляючись туди, можна отримати всі бажані подробиці про архіви.
Всесвітнє павутиння містить текстову інформацію з моменту
свого започаткування. Ця інформація зберігається в архівах, які існують і досі.
Будь-хто може ними користуватися. Такі архіви подібні на статті зі словників,
але обширніші і деталізованіші. Якщо потрібна детальна інформація з певної проблеми,
то варто ними скористуватися. Дані в архівах досить часто оновлюються. Ці сайти
мають назву gopher-архівів. Їх можна знайти за такими адресами:
Archie; Galaxy;
Veronica; Jughead.
Ці архіви
можуть бути особливо корисними, якщо потрібен типовий архівний матеріал. У
технічному плані система Gopher не є складовою частиною Всесвітнього павутиння
і тому, набираючи в веб-браузері адресу такого архіву, треба писати gopher://, а не http://. Цим джерелом краще послуговуватися при провадженні академічних
досліджень.
Джерелом
інформації є конференції. Кожна конференція присвячена вузькій темі. Участь у
конференції дає змогу вільно й ефективно обмінюватися з іншими користувачами
своїми поглядами та інформацією. Підписавшись на таку конференцію (приєднавшись
до її учасників), можна мати доступ до всіх питань, що на ній обговорюються. На
електронну дошку оголошень можна направити питання, що цікавить, і отримати
відповідь електронною поштою від фахівців – знавців конкретної теми і навіть
визнаних експертів даної проблематики.
Служби
Vigilant та InReference дають змогу здійснювати пошук за ключовими словами, а
відповіді надсилаються електронною поштою. Це економить час, оскільки немає
необхідності читати всі висловлювання учасників конференції з різних питань.
Обидві пошукові системи дають змогу здійснювати сортування, а тому можна
вказувати конкретно, що саме цікавить.
Зазначимо,
що телеконференції допомагають одержати доступ до найновіших розробок в області
фундаментальних досліджень. Проте результати досліджень, що на них
оголошуються, не гарантують достовірності відомостей. Тому, використовуючи ці
матеріали, треба покладатися на власну інтуїцію, оскільки перевірити їх немає
можливості. Однак для аудиторії ці дані можуть здатися непереконливими, як би
не була розвинута ваша інтуїція. І все ж саме телеконференції вказують
ймовірний напрям пошуку, надають важливу інформацію, яка піддається перевірці.
Перелік
конференцій можна знайти на будь-якому сервері (засіб, за допомогою якого ви
отримуєте доступ до Інтернету; сервери обслуговують користувачів Інтернету, в
свою чергу, останні є їхніми клієнтами). Конференції можна знайти за допомогою
пошукових машин. Виключно на конференції орієнтована пошукова система Deja
News. Вона зберігає архів більш як 15000 конференцій за останні декілька років.
Зараз існує
більше ніж 24000 телеконференцій, тобто більш як 24 тисячі предметних областей
є полем для пошуку необхідної вам інформації. Але знайшовши будь-яку
конференцію, треба обов’язково відвідати ЧаВо – розділ питань, що задаються
найчастіше (FAQ, Frequently Asked Questions). Є велика кількість FAQ,
присвячених різній тематиці. Деякі сайти каталогізують їх і забезпечують
можливість пошуку, наприклад ( Internet FAQ Consortium).
Межа між
наукою і виробництвом поступово стирається і це спостерігається й у системі
ПТО. Активну участь у розробленні стандартів, навчальних планів, програм,
методик викладання спеціальних дисциплін беруть педагоги ПТНЗ. Учені проводять свої
експерименти безпосередньо в ПТНЗ, а керівники навчальних закладів, педагоги стають
співавторами цих досліджень, добре знаючи педагогічні технології, технології
управління навчальними закладами і маючи на увазі конкретні практичні цілі.
Користь такої співпраці цінують ті й інші. Власно кажучи, науку збагачують
педагогічні колективи ПТНЗ, наукові теорії починають друге життя в
навчально-виховному і навчально-виробничому процесах. Педагогічні процеси, в
свою чергу, стимулюють розвиток педагогічної науки. Консерваторами є ті, хто не
розуміє цю просту істину. Будь-то директор інституту, який думає, що
впроваджувати роботи його співробітників мають «чужі дяді і тьоті», або
директор заводу, директор навчального закладу, який очікує, що нову технологію
йому принесуть на тарілочці з усіма необхідними економічними розрахунками і з
повною гарантією. Помиляються й ті практики, хто вважає, що без науки вони самі
на передній лінії впровадження новацій, а тому дуже багато часу і зусиль займає
в них «винахід велосипеду», тобто того, що вже давно існує, а його користь
доведена або, навпаки, спростована.
Саме
конференції (науково-теоретичні, науково-практичні, науково-методичні) в
реальному часі або в online є прикладом співпраці науковців і практиків.
Раціональний підхід
Тут доречно сказати таке. Серед
керівників ПТНЗ ще чимало таких, хто сам бере участь у конференціях лише за
вимогою керівних органів і тому з невеликим бажанням відпускає своїх підлеглих
для участі в них, або ставить вузькі споживчі цілі перед тими, кого відряджає.
При цьому більше втрачають фахівці з міжгалузевим профілем, що насамкінець позначається
на розвитку важливих наукових і педагогічних напрямів (педагогічних технологій,
методик тощо).
Немає коментарів:
Дописати коментар